ий час все більш актуальною стає потреба трансформації поведінки керівників лікувально-профілактичних установ з позицій, перш за все, осмислення нових цілей і стратегій розвитку. В умовах кризової ситуації у вітчизняній охороні здоров'я, низького рівня конкурентоспроможності медичних організацій саме управлінські рішення, що приймаються керівниками лікувального закладу, визначають не тільки ефективність його діяльності в даний час, але і можливість сталого розвитку.
Економічна ефективність визначається, як відомо, співвідношенням витрат і отриманого результату діяльності. Слід зазначити, що протягом тривалого періоду часу в діяльності державних медичних організацій економічного аспекту ефективності приділялося недостатньо уваги. Виникнення і розвиток ринку медичних послуг, поява серед його учасників медичних установ різних форм власності змушує по-новому подивитися на проблеми досягнення ефективності діяльності установи. При цьому для медичних організацій недержавного сектора саме економічна ефективність є основним фактором у діяльності, так як мета їх функціонування полягає в отриманні прибутку. Тому в недержавних медичних організаціях прийняття управлінських рішень диктується насамперед економічною доцільністю, проявляється особлива чутливість до витрат, тобто строго дотримується принцип прямого взаємозв'язку між доходами і витратами. Все це дозволяє недержавним медичним організаціям краще задовольняти індивідуальні запити населення на більш високому, технологічному рівні, забезпечуючи гарну якість обслуговування. У цьому відношенні недержавні медичні установи складають реальну конкуренцію державному сектору. Більш того, в умовах, що склалися деякі комерційні медичні організації виявилися більш конкурентноздатні в порівнянні з муніципальним охороною здоров'я. Це сталося не тільки завдяки наявності доступу до сучасного обладнання, дефіцитним ліків і можливості залучення найбільш кваліфікованих фахівців, а й, що, на наш погляд, більш важливо, завдяки більш гнучкою структурі управління, орієнтованої в першу чергу на економічну і медичну ефективність. На відміну від них муніципальні медичні організації, змушені виконувати соціальне замовлення, виявляються у вкрай невигідних умовах на тлі сформованої системи фінансування. Відбувається відтік пацієнтів, які бажають отримувати якісну висококваліфіковану медичну допомогу у формі платних послуг, в недержавний сектор охорони здоров'я. Муніципальні медичні організації позбавляються тим самим дуже важливого джерела доходів, що робить украй негативний вплив на підтримку життєздатності закладів охорони здоров'я, так як бюджетне фінансування і кошти ОМС не покривають всіх витрат, пов'язаних з наданням медичної допомоги, не кажучи вже про розвиток. При цьому слід помститися, що все більша кількість недержавних медичних організацій починають працювати в системі ОМС (що, до речі, знаходиться в повній відповідності з Законом" Про медичне страхування громадян РФ), займаючи і цю нішу ринку медичних послуг. За законами ринкових відносин, які розвиваються сьогодні в Росії, неконкурентоспроможні, збиткові організації неминуче будуть змушені закриватися, що призведе, у свою чергу, до звільнення працівників і обмеження доступу курує населення до необхідних послуг. Щоб не допустити подібного розвитку подій, керівники охорони здоров'я всіх рівнів, і особливо муніципального, повинні зосередити зусилля на досягненні конкурентоспроможності своїх установ, насамперед за рахун...