рограми розвитку тих країн, де вони працюють.
Велику роль у просуванні змішаних механізмів партнерства і розвитку відіграють такі міжнародні організації як Світовий банк, ОЕСР, ЮНЕП. Фактично вони легалізують взаємодія ТНК і держав при вирішенні цих проблем. Однак не заважає звернути увагу на той факт, що софінансіруя рішення, наприклад, проблеми чистої води в слаборозвиненою африкан?? Кой країні, ТНК отримують потужний важіль впливу на її уряд, який не має достатньої кількості ресурсів для реалізації проекту поодинці.
Так як проблеми розвитку вимагають глибокого і послідовного підходу, виникла необхідність введення загальних принципів поведінки ТНК, стимулюючих застосування в бізнес середовищі справедливих правил, що сприяють сталому розвитку. Тому у 2000 році ОЕСР розробила «Основні принципи діяльності ТНК»- Документ, що є набором декларативних побажань, спрямованих на підвищення відповідальності ТНК.
Основні принципи співпраці держави і бізнесу були сформульовані в «Хартії правильних дій державно-приватного діалогу з розвитку приватного сектора» в Парижі в 2006 році за сприяння Світового банку та Центру ОЕСР з розвитку. У зв'язку зі зростаючою значимістю державно-приватного партнерства Генеральний секретар ООН Кофі Аннан у 2000 підписав «Основні принципи співпраці ООН та бізнес спільноти». Також в 2000 році був заснований «Глобальний договір ООН» (Global compact), який є основою для співпраці держави та бізнесу з питань, пов'язаних із проблемами розвитку, включаючи проблеми соціальної відповідальності корпорацій.
Особливості державного регулювання у країнах, що розвиваються зумовлені насамперед тим, що безпосереднє втручання держави в економіку є найважливішою умовою її виходу з кризового стану та подальшого розвитку. Природні ринкові регулятори не забезпечують достатніх стимулів розвитку відсталої економіки. Навпаки, вони ведуть до збереження відносин залежності в країнах, що розвиваються. Важливою відмінною характеристикою державного регулювання розвинених капіталістичних країн і країн, є реалізація економічних функцій держави в останніх в умовах низького рівня розвитку продуктивних сил і усуспільнення виробництва.
Загальнонаціональний характер основних цілей державного регулювання обумовлений об'єктивною необхідністю створення незалежної національної економіки та подолання нерівноправного положення цих країн у світовій системі господарства. Необхідність «балансування» між економічними інтересами різних соціальних верств суспільства, що розвивається призводить до того, що держава прагне виступати представником інтересів всього суспільства, надкласової надбудовою. У цьому виявляється компромісність державного регулювання економіки.
У зв'язку з неоднорідністю економічного базису країн, що розвиваються, на різних його рівнях державне регулювання здійснюється в різних формах і з різним ступенем ефективності. У різних господарсько-економічних системах можливості державного регулювання залежать, насамперед, від ступеня залученості у внутрішній товарообіг, рівня розвитку продуктивних сил, типу відтворення. Так, якщо у відсталих докапіталістичних устроях державне регулювання здійснюється, переважно, методами прямого адміністративно-правового впливу, то в приватнокапіталістичних устроях воно проводиться методами непрямого регулювання, тобто за допомогою грошово-кредитної і...