тики, застосовуваним з метою протидії знецінення амортизаційних відрахувань при цінової лібералізації, є переоцінка основних засобів.
Переоцінка основних засобів впливає на величину амортизаційних відрахувань, на собівартість продукції, залишкову відновну вартість основних засобів і як наслідок - позначається на податку на майно і податок на прибуток.
Так, в якості основного критерію ефективності переоцінки виступає критерій зростання чистого потоку реальних грошей (? ЧДП) по організації. Приріст чистого потоку реальних грошей після переоцінки i-го об'єкта основних засобів визначається за формулою:
? ЧДП = (ki - 1) * (НП * Нi * OCi - НИМ (1 - НП) * ОСОСТ), (12)
де kI - індекс переоцінки i-го об'єкта основних засобів;
Нi - лінійна норма амортизації по i-му об'єкту основних засобів;
ОСi - первісна вартість i-го об'єкта основних засобів.
З урахуванням встановлених законодавством ставок податку на прибуток 20% (0,20) та податку на майно 2% (0,02), отримаємо:
? ЧДП = (ki - 1) * (0,20 * Нi * OCi - 0,016 * ОСОСТ). (13)
Дана модель показує, що для отримання позитивного приросту можливих інвестиційних ресурсів організації за рахунок переоцінки основних засобів з використанням індексу більше одиниці необхідне дотримання наступного умови:
Нi> 0,063 * ОСОСТ/ОСi. (14)
Крім того, формуючи амортизаційну політику організації, необхідно оцінити вплив останньої на величину податкового навантаження і чистий прибуток організації. Так, збільшення амортизаційних відрахувань, з одного боку, веде до зниження податку на прибуток за рахунок збільшення витрат, а з іншого - збільшує податок на прибуток за рахунок зменшення податкової бази по податку на майно. p align="justify"> Для зниження податку на майно слід встановити менш тривалий строк корисного використання і прагнути мінімізувати застосовувані коефіцієнта переоцінки. Крім того, слід враховувати, що переоцінка основних засобів в перші роки їх служби більшою мірою позначається на величині податку на майно, ніж в останні роки терміну корисного використання, при невеликої залишкової вартості. Зміна платежів з податку на майно (? НИМ) після проведення переоцінки при лінійному методі нарахування амортизації по одному об'єкту основних засобів одно:
? НИМ = НИМ * ОС * (1 - I) * (k - 1), (15)
де НИМ - ставка податку на майно (2%);
ОС - повна початкова вартість основних засобів;
I - частка амортизації у вартості основних засобів, накопичена до року t, I = t/СПИ;
k - коефіцієнт переоцінки.
Переоцінка основних засобів надає також безпосередній вплив на платежі з податку на прибуток. Збільшення відновної вартості основних засобів веде до збільшення амортизаційних відрахувань (? А) і, як було зазначено вище, до зростання податку на майно. При цьому обидва фактори зменшують оподатковуваний прибуток і знижують податок на прибуток (? НП):
? НП = НП * (-? А -? НИМ) =
= НП * [- ОС * I * (k - 1) - НП * ОС * (1 - I) * (k - 1)] =
= НП * ОС * (k - 1) * (НП * (I - 1) - I), (16)
де НП - ставка податку на прибуток (20%).
Таким чином, зростання вартості основних засобів у ході переоцінки (при k> 1) призводить до збільшення податку на майно і знижує податок на прибуток. І навпаки, зниження вартості основних засобів при переоцінці (при k <1) призводить до зменшення податку на майно, але збільшує податок на прибуток. Для визначення впливу переоцінки основних засобів на податкові платежі, розраховується зміна сумарних податкових платежів (? Н?) Як суму змін платежів з податку на прибуток і податку на майно:
? Н? =? НИМ +? НП. (17)
За аналогією з розрахунками, проведеними для одного об'єкта основних засобів, при обгрунтуванні варіанту переоцінки, що дозволяє мінімізувати сумарні податкові платежі, слід проаналізувати податкові наслідки переоцінки по всіх наявних об'єктах основних засобів.
Якщо в організації немає стабільного прибутку, завдання оптимізації оподаткування зводиться до мінімізації податку на майно, а значить - до вибору мінімальних коефіцієнтів переоцінки.
.2 Методи фінансування довгострокових інвестицій в основний капітал
При розробці капітального бюджету організація розглядає шість основних методів фінансування інвестицій в основний капітал:
В· бюджетне фінансування;