Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Форсована індустріалізація в Україні: мета, планування, методи проведення, джерела, Наслідки

Реферат Форсована індустріалізація в Україні: мета, планування, методи проведення, джерела, Наслідки





В». Основною Ланка управління ставало предприятие, а не трест. На підпріємствам організовувалось ГОСПРОЗРАХУНКОВЕ господарювання. Відмінність булу в тому, что трестівській ГОСПРОЗРАХУНОК доби НЕПу охоплював в основному сферу управління, тоді як ГОСПРОЗРАХУНОК предприятий - сферу виробництва. p> Промисловість, яка залежалася від вільного ринку, розвивайся за об'єктивно існуючім законом Попит ї Предложения. Темпі ее ЗРОСТАННЯ задавайте РІНКОМ, тоб, Попит на кінцевій продукт, призначеня задовольняті спожи Суспільства. Розвиток Галузії, Які НЕ віроблялі кінцевого продукту (добувна промисловість, шляхи сполучення), візначався Попит виробництв, что працювать на безпосередно споживача. Виробництво продукції, що не прізначеної прямо або опосередковано для народного споживання (Наприклад, ПРОДУКЦІЇ воєнно-промислового комплексу) фінансувалося з державного бюджету. p> У плануванні, фінансуванні й постачанні радянська промисловість поділялася на групи В«АВ» (виробництво ЗАСОБІВ виробництва) та В«БВ» (виробництво товарів народного споживання). Галузі групи В«БВ» фінансуваліся за Залишкова принципом, а на групу В«АВ» віділяліся основні фінансові ресурси. p> Група В«АВ» Складанний з Галузії важкої промісловості, група В«БВ» - з Галузії легкої та харчової промисловості. Під пильним наглядом мобілізаційніх осередків на підпріємствах и відповідніх органів в управлінськіх структурах промисловість групи В«АВ» віробляла мінімум товарів народного споживання, а в промісловості групи В«БВ» Вагом Частка обмежаніх потужностей спрямовувалась на удовольствие потреб предприятий групи В«АВ». br/>

4 Результати Першої та Другої п'ятірічок


Перша п'ятирічка

Перший рік п'ятирічки Розпочався з жовтня 1928 р. капіталовкладення в основні промислово-виробничі фонди України Зростай рік у рік. Їх загальний ОБСЯГИ збільшівся з 438 млн. крб. у 1929 р. до 743 млн. у 1930 р., 997 млн ​​у 1931 р. ї 1 млрд 229 млн у 1932 р. p> Продіктовані Сталінім планові Темпі ЗРОСТАННЯ промислового виробництва були велічезні - 37,7 % За рік, хочай Офіційні статистичні дані показують, что середньорічній Темпі промислового ЗРОСТАННЯ за роки Першої п'ятирічки становили Тільки 15, 7%. При зіставленні натуральних Показників п'ятірічного планом з осягамі виробництва, досягнутості в 1932 р. віявляється, что віконаті п'ятирічку НЕ удалось по багатьох позіціях. Із окрем Видів ПРОДУКЦІЇ, особливо легкої, харчової та хімічної промісловості, ЗАТВЕРДЖЕНИЙ дерло пьтірічнім планом ОБСЯГИ віробніцтвав взагалі НЕ досяглі в довоєнній час.Сучасній Дослідник Кульчицький считает, что невиконання поставлених Завдання Було запрограмовано Вже самим підходом до планування, и цею підхід - ставити недосяжні цілі, добіваючісь їх Виконання под ЗАГРОЗА найжорстокішіх кар. p> Серед промислових об'єктів дерло п'ятірічок особлива увага пріділялася 35 загальносоюзнім Будова, на шкірні з якіх до 1936 р. Було вітрачено прежде 100 млн крб. Із них в Україні розміщувалося 12 об'єктів - 7 новобудов й 5 докорінно реконструйованіх предприятий, тоб третіна. До новобудов належали три металургійних заплави (Запоріжсталь, Криворіжсталь, Азовсталь), ДніпроГЕС, Дніпроалю-мінійбуд, Краммашбуд и Харьковский тракторний завод (ХТЗ). Гігантамі среди реконструйованіх об'єктів були Луганський паровозобудівній завод и Чотири металургійних заплави: у Макіївці, Дніпродзержінську, Днепропетровске ї Комунарська (ніні Алчевськ). p> Напрікінці 30-х років вірішальна роль у ВИРОБНИЦТВІ ПРОМИСЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ належала фабрично-заводська сектору. Промислову продукцію тепер віробляв в основному Робітничий клас, а не реміснікі та кустарі. Модернізація промісловості стала фактом.

За рівнем розвітку Галузії важкої промісловості Україна віпереджала багатьох західноєвропейськіх країн. Вона посіла друге місце в Европе (после німеччини) за віплавкою чавуна ї Четвертим місце в мире за відобутком вугілля. За виробництвом металу й машин Україна віпереділа Францію й Італію, наздоганяла Велікобрітанію. Для розвитку ціх Галузії в Україні вікорістовувалася значний Частка загальносоюзніх капіталовкладень.

На качану 1933 р. Сталін оголосів про Дострокове Виконання Першої п'ятирічки - за 4 роки І з Місяці. 1933 БУВ останнім роком Першої п'ятирічки, альо ставши розглядатіся як перший рік Другої п'ятирічки. br/>

Друга п'ятірічкам (1933 - 1937 рр.)

Заплановано й достатньо помірні середньорічні Темпі ЗРОСТАННЯ ПРОМИСЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ - 13 - 14%, что ліквідувало гостроту народногосподарськіх діспропорцій.У Другій п'ятірічці булу подолано Інфляція ї досягнутості стабілізація ЦІН. Альо спотворювалась пітомна вага окрем галезуй у загально обсязі ПРОМИСЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ. Наприклад, оновлення ПРОДУКЦІЇ Було інтенсівнім у машинобудуванні, альо почти НЕ відчувалося в добувніх Галузії, тож Частка останніх у промисловому ВИРОБНИЦТВІ зніжувалася безвідносно до реальних зрушень на п...


Назад | сторінка 2 з 4 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Технології Галузії легкої промісловості
  • Реферат на тему: Розвиток промисловості УРСР в роки першої п'ятирічки (1929-1932 рр..)
  • Реферат на тему: Розвиток промисловості УРСР в роки другої п'ятирічки (1933-1937 рр..)
  • Реферат на тему: Статистика ПРОДУКЦІЇ легкої промісловості в Україні
  • Реферат на тему: Розвиток промисловості УРСР в роки третьої п'ятирічки (1933-1941р.)