джень і підготувало два крупні видання. У 1830 р вийшло 46-Повне зібрання законів Російської імперії, яке увібрало в себе понад 80000 актів, починаючи з Соборної Уложення, яким відкривався 1 том, і закінчуючи законами 1825 (кінцем царювання Олександра I), поміщеними в останньому томі. Законодавчі акти розташовувалися в ньому в хронологічному порядку (тобто в міру виходу).
Надалі Повне Зібрання Законів було продовжено і випущено ще два видання. Третє видання узагальнило законодавство, починаючи з 1881 р і закінчуючи 1913 роком. Поряд з Повне зібрання законів був підготовлений - Звід законів Російської імперії.
Державний рада розглянула всі підготовлені п`ятнадцять томів Зводу і п'ятдесят шість томів Повного зібрання законів. Було прийнято рішення ввести в дію Звід законів Російської Імперії з 1 січня 1835 У ньому побачили світ чинні закони, об'єднані в 15 томів і розташовані в них вже не в хронологічній послідовності, а за тематичним принципом. Таким чином, робота, розпочата ще Катериною II, була завершена.
В основу структури Зводу покладено розподіл права на публічне і приватне, Сперанський називав ці дві групи законів державними і цивільними. У першій групі розташовувалися Основні державні закони, в яких характеризувалася організація публічної влади (вищі органи влади, установи центральні та місцеві, статут про державну службу). Потім йшли закони, що характеризують організацію управління і пристрій скарбниці (статути казенного управління, про повинності, митний, монетний, гірський та ін.). Третю групу становили закони про організацію станового ладу (про полягання). У четверту входили постанови державного благоустрою (кредитний, торговий, промисловості, шляхів сполучення, сільськогосподарський, поштовий, телеграфний та ін.).
В особливу групу виділялися Статути благочиння, які об'єднували закони про народному продовольстві, громадського піклування, організації лікарської допомоги та ін. Сюди ж ставилися поміщення в окремому томі (14-м) статути про паспорти, про цензуру, про засланців, про втікачів та ін., що визначали законодавче поле діяльності поліції.
Нарешті, вперше в російському законодавстві були відокремлені один від одного поміщені в різних томах закони цивільні та закони кримінальні. Так, у першій половині XIX ст. була оформлена система російського права, що дожила у своїй основі до останніх днів імперії.
При роботі над складанням Зводу законів. Другим відділенням Канцелярії Його Імператорської Величності були зібрані і розташовані в хронологічному порядку понад 31 000 указів, регламентів, укладень і т.п. Вони склали Повне зібрання законів, з якого потім був сформований Звід законів. З різноманітних узаконень комісія М.М. Сперанського відбирала лише положення, придатні для застосування, формувала з них короткі статті, розташовувала статті в систематичному порядку, формувала з них окремі статути.
У перші три томи Зводу увійшли закони? основні та установчі, що визначають розподіл влади між органами держави та порядок діловодства Сенату, Державної ради, міністерств, органів губернського управління і т.п. Тут вперше з'являється поняття основні закони Імперії ?, які склали першу частину першого тому Зводу.
Юридична техніка для складання Зводу грунтувалася на методиці, розробленої І. Бентамом: а) статті Зводу, засновані на одному діючому указі, викладати тими ж словами, які містяться в тексті і без змін; б) статті, що базуються на кількох указах, викладати словами головного указу з доповненнями і поясненнями з інших указів; в) під кожною статтею посилатися на укази, до неї увійшли; г) скоротити багатоскладових тексти законів; д) з суперечать один одному законів вибирати кращий або більш пізній.
1.2 Звід законів Російської Імперії
Звід законів повинен був складатися з восьми розділів:
) основні державні закони (т. I, ч. 1);
) установи: а) центральні (т. I, ч. 2), б) місцеві (т. II), в) Статут про державну службу (т. III);
)? закони урядових сил ?: а) Статут про повинності (т. IV),
б) Статут про податках і мита (т. V), в) Статут митний (т. VI),
г) Статути монетний, гірський і про сіль (т. VII), д) статути лісової, оброчних статей і лічильні (т. VIII);
) закони про стани (т. IX);
) закони цивільні та межові (т. X);
) постанови державного благоустрою: а) статути духовних справ іноземних сповідань; кредитний, торговий, промисловий (т. XI),
б) статути шляхів сполучення, поштовий, телеграфний, будівельний, положення про взаємне пожежному страхування, сільському господарстві, наймання на сільськ...