Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Монархія як форма державного правління

Реферат Монархія як форма державного правління





ий.

Актуальність теми визначає об'єкт, предмет, мета і завдання даного дослідження.

Об'єкт дослідження - це державні форми правління.

Предмет дослідження - особливості республіканської форми правління.

Метою дослідження є вивчення особливостей республіканської форми правління, і у відповідності з метою виділяються наступні завдання:

. Дослідити виникнення республіканської форми правління;

. Розглянути способи формування державної влади в республіки;

. Проаналізувати основні різновиди республіканської форми правління (президентські республіки, парламентські республіки і республіки змішаного типу).

Структурно курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел. Перша глава складається з двох параграфів. У першому параграфі розглядається виникнення республіканської форми правління. У другому параграфі досліджуються способи формування державної влади в республіці. Друга глава складається з трьох параграфів. У них розглядаються різновиди республіканської форми правління (президентські республіки, парламентські республіки і республіки змішаного типу). У висновку формулюються основні висновки.


. Особливості республіканського правління


1.1 Виникнення республіканської форми правління


Республіканська форма правління зародилася в рабовласницьких державах. Найбільш яскравий прояв вона знайшла в демократичній Афінської республіці. Тут всі органи держави, у тому числі вища (найважливішим з них були народні збори), обиралися повноправними громадянами Афін.

На початку Афіни представляли республіку, яка мала яскраво виражений аристократичний характер. Величезну роль грав ареопаг - аристократичне установа, що замінило рада старійшин. Вищими посадовими особами були архонти. Щорічно ареопаг призначав 9 архонтів з числа представників найбільш знатних і багатих прізвищ. Народні збори в той час ще більшого значення не мало.

Населення Аттики розпадалося на кілька груп. Привілейованим шаром населення була аристократія, або, як їх тут називали евпатрідів. Вони користувалися всіма політичними і громадянськими правами. Основну масу населення становив демос - хлібороби, ремісники, торговці, моряки т.п. Склад і майнове становище демосу було неоднаковим: від селянина-бідняка до багатого власника майстерні або крупного торговця. Але всі представники демосу, маючи права громадян, не мали майже ніяких політичних прав.

І, нарешті, в Афінах існувала ще одна група вільного населення - так звані метеки. Це були іноземці, які оселилися в Афінах і займалися, як правило, торгівлею або ремеслом. Метеки не мали ні цивільних, ні політичних прав. Особливу категорію населення становили раби. Вони, звичайно, були абсолютно безправні й взагалі не вважалися за людей - на них дивилися як на робочу худобу або інвентар.

В Афінах рано загострилися політичні протиріччя, і розгорнулася напружена політична боротьба. Це була боротьба селянської бідноти за збереження землі та свободи, тобто проти боргового рабства. Крім того, боротьба йшла між демосом і евпатрідів. Найбільш багаті верстви демосу прагнули до того, щоб користуватися такими ж політичними правами і привілеями, як евпатрідів.

Ця боротьба досягла найвищої напруги на рубежі VII-VI століть до н.е. У 594 році одним з архонтів був обраний Солон, який провів ряд сміливих, революційних заходів. Він скасував усі існуючі на той час борги, звільнив закабалених і назавжди заборонив продаж у рабство за борги. Ввів нову конституцію, розділив всіх афінських громадян на чотири класи в залежності від розміру їхніх земельних володінь (чи доходів із них).

При Солоне був створений новий виборний орган - рада 400, який потроху почав витісняти ареопаг. Значно підвищилася роль народних зборів, що став вищою інстанцією при вирішенні всіх важливих державних питань. Заходи, проведені Солоном, сприяли загальній демократизації Афінської держави.

Ці демократичні реформи були продовжені і розвинені Клисфеном (510-509гг. до н.е.). Він знищив багато родові пережитки, ввівши новий територіальний поділ Аттики.

При Клісфеном рада 400 був реформований в раду 500, а крім того, створена виборна військова колегія - 10 стратегів. Його заходи направили розвиток Афінської держави в бік ще більш широкої демократизації, продовжувачем якої був видатний політичний діяч Перікл. При ньому було розширено виборче право. Державні посади стали оплачуватися, що давало можливість займати їх не тільки багатим людям (надалі буде встановлена ??...


Назад | сторінка 2 з 8 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Співвідношення конституційних принципів демократичної держави та республіка ...
  • Реферат на тему: Форми державного правління
  • Реферат на тему: Форми правління і державного устрою
  • Реферат на тему: Особливості напівпрезидентської форми правління в Італії
  • Реферат на тему: Особливості парламентської форми правління на прикладі Великобританії