Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Побудова литологической колонки і генетична інтерпретація розрізу на основі польового опису та аналітичних даних

Реферат Побудова литологической колонки і генетична інтерпретація розрізу на основі польового опису та аналітичних даних





нистий;

Обр. 11/8 - глина;

З урахуванням уточнених назв порід будується літологічна колонка, на основі результатів гранулометричного аналізу керна - колонка основного літологічного складу і седиментаційні криві. Ці графіки дають наочне уявлення про зміну складу порід в розрізі.


1.2 Побудова литологической колонки, колонки основного складу породи, седиментаційних кривих


З урахуванням уточнених назв порід будується літологічна колонка, а на основі аналітичних даних програми №2 - колонка основного літологічного складу і седиментаційні криві.

ЛІТОЛОГІЧНИХ колонка є стандартним побудовою - у вертикальній колонці зазвичай шириною 2,5 - 3 см послідовно зображуються шари з урахуванням уточнених назв в певній системі умовних позначень. Літологічна колонка супроводжується такою важливою інформацією, як номери шарів, їх потужність, номери відібраних зразків в кожному шарі і номера пачок, які виділені при аналізі колонки.

Також у вигляді спеціальних графіків, на основі гранулометричного аналізу керна свердловини, вказуються генетично важливі характеристики. Це колонка основного складу породи, на якій послідовно у вибраному масштабі наноситься зміст усіх компонентів. У підсумку виходять поля розповсюдження відповідних частин породи. Кожне поле для зручності виділяється відповідної штрихуванням. Отримана картина дає уявлення про зміну складу порід в розрізі. Крім того побудовані седиментаційні криві, які характеризують зміну процентного вмісту в розрізі кожного компонента окремо.


2. Загальна характеристика розрізу і зміни типів і складу порід по розрізу


Даний розріз включає в себе 8 шарів, загальна потужність яких становить 33,8 метрів. Зверху вниз по розрізу мною було виділено 4 пачки:

Піщана пачка - включає в себе шари 1-3 загальною потужністю 14,2 метра, складена піщаником сірим, зеленувато-сірим дрібно-середньозернисті, завершується шаром глинисто-алевритового пісковика;

Глинисто-алевролітовая пачка - представлена ??шарами 4-5, включає в себе відкладення потужністю 10,5 м, складена в основному глиною сірої, темно-сірої і Алеврити сірим зеленувато-сірим, завершується шаром алевроліту;

Піщана пачка - представлена ??шаром 6 потужністю 3 метри, складена в основному піщаником сірим, зеленувато-сірим дрібнозернистим;

Глинисто-алевролітовая - включає в себе шари 7-8, потужність яких становить 6,1 метра, складена сірими, зеленувато-сірими алевролітами і сірими, темно-сірими глинами, закінчується на шарі глини.

Проаналізувавши, складені мною седиментаційні криві, я прийшла до висновку, що зміст усіх компонентів (піску, алевриту, глини і розчинної частини) в породах змінюється з певною циклічністю. Зміст алевриту досягає максимуму в шарі №5 і становить 83,74%, глиниста компонента в шарі №8 (69,31%). Частка розчинної частини по всьому розрізу не перевищує 50% і максимальна в шарі №8 (15,45%).


3. Реконструкція умови опадонакопичення та їх змін в часі


Проаналізувавши остаточні дані, можна сказати, що накопичення цих опадів відбувалося в теплому морському басейні з нормальною солоністю, так як про освіту в умовах морського басейну говорить глауконіт, виявлений в шарах №1,6. До того ж в розрізі знайдені залишки амонітів і пелеципод, які підтверджує припущення про морське басейні з нормальною солоністю.

Відкладення нижній частині розрізу представлені зміною глин (шар №8) алевролітів (шар №7) і пісковиків (шар №6). Така зміна порід вгору по розрізу може свідчити про збільшення гідродинамічної активності середовища, що веде до седиментації більш великих часток (від глин до пісковику). Можна припустити, що це пов'язано зі зменшенням глибини басейну, яке в свою чергу обумовлено регресією моря або якимись іншими причинами.

Далі в шарах 5,4 відбувається значне зменшення кількості піщаної фракції і збільшення спочатку алеврітовой, а після глинистої складової. Це все може свідчити про зменшення гідродинамічної активності середовища, до того ж наявність тонкостінних раковин пелеципод вказують на відкладення «спокійних вод». Подібна обстановка швидше за все реалізовувалася в умовах відносно глибокого моря, де хвилювання не досягало дна. Такі зміни могли відбутися в результаті трансгресії моря або яких-небудь інших причин.

Далі вгору по розрізу (шари 3,2,1) відбувається знову збільшення відносного вмісту піщаної фракції, що може вказувати на збільшення гідродинамічної активності середовища, що, у свою чергу, швидше за все пов'язано зі зменшенням глибини дна басейну.

Клімат епохи формуван...


Назад | сторінка 2 з 3 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Авторська колонка як журналістський жанр (на прикладі авторської колонки Дм ...
  • Реферат на тему: Гідрогеологія. Побудова розрізу по свердловинах
  • Реферат на тему: Побудова геологічного розрізу гірничого масиву
  • Реферат на тему: Організація перевезень в умовах вугільного розрізу
  • Реферат на тему: Польове опис розрізу свердловини