За загальним правилом засновники та учасники не відповідають за боргами юридичної особи. У випадках, встановлених законом, при недостатності майна юридичної особи субсидиарная (додаткова) відповідальність може бути покладена на інших осіб (наприклад, в деяких випадках банкрутства юридичних осіб - на повних товаришів і власників майна установ і казенних підприємств).
Поняття юридичної особи визначає, що юридична особа може мати цивільні права, відповідні цілям діяльності, передбаченим у його установчих документах, і нести пов'язані з цією діяльністю обов'язки. У цьому полягає правоздатність юридичної особи.
Зміст і обсяг правоздатності поняття юридичної особи визначає за допомогою двох критеріїв: цілі діяльності та виду діяльності. Наявність мети діяльності, що передбачається в установчих документах, є обов'язковою умовою існування кожної юридичної особи. При цьому в поняття цілі діяльності юридичної особи вкладається вельми широкий зміст - отримання або неотримання прибутку в процесі своєї діяльності.
В залежності від цілей створення і діяльності розрізняються комерційні та некомерційні організації. Комерційними називаються такі юридичні особи, метою яких є отримання прибутку шляхом здійснення будь-який, не забороненої законом діяльності. Некомерційними називаються організації, які не мають на одержання прибутку як основної мети і не розподіляють отриманий прибуток між учасниками.
За видами діяльності розрізняються дві категорії юридичних осіб. Одні з них вправі займатися будь-якими видами діяльності, не забороненими законом, і відповідно мати всі цивільні права і нести обов'язки, передбачені законом та іншими нормативними актами. Такі юридичні особи мають загальної правоздатністю.
Інші юридичні особи мають право займатися тільки тими видами діяльності, які вказані в їх установчих документах і відповідають цілям їх створення. Цивільні права та обов'язки таких юридичних осіб повинні відповідати їх статутної діяльності, а їх правоздатність - мати спеціальний характер (спеціальну правоздатність).
У першу категорію входять всі комерційні організації, за винятком унітарних підприємств та інших видів організацій, передбачених законом. До числа таких організацій відносяться, наприклад, банки і організації, що займаються страхуванням.
У другу категорію входять всі некомерційні організації, а також комерційні організації, виключені з числа організацій, що мають загальну правоздатність.
Окремими видами діяльності, перелік яких визначається законом, юридична особа може займатися тільки на підставі ліцензії - спеціального дозволу органів, уповноважених на ведення ліцензування. Дія даної правової норми поширюється на юридичні особи загальної та спеціальної правоздатності.
Правоздатність юридичної особи виникає у момент її створення і припиняється в момент завершення її ліквідації. Юридична особа може бути обмежена у правах лише у випадках і в порядку, передбачених законом. Рішення про обмеження прав може бути оскаржене юридичною особою до суду.
Поняття юридичної особи передбачає, що юридична особа як суб'єкт цивільного права володіє також і дієздатністю, яка виникає одночасно з правоздатністю.
Порядок утворення юридичних осіб здійснюється відповідно до чинного цивільного законодавства і складається з декількох етапів.
Винесення рішення про створення відповідної організації залежить від способу утворення юридичних осіб. У деяких випадках для створення юридичних осіб потрібне спеціальне припис компетентного органу.
В основі добровільного порядку виникнення юридичних осіб лежить рішення, прийняте колективом майбутніх членів створюваної організації. Добровільний порядок утворення юридичних осіб диференціюється на дві правові групи: дозвільний та нормативно-явочний.
При дозвільному порядку рішення засновників про створення юридичної особи набуває чинності після того, як воно буде санкціоновано уповноваженою на те органом.
При нормативно-явочному порядку утворення юридичної особи рішення засновників не потребує чиєму-небудь затвердження, а відповідний орган обмежується перевіркою дотримання засновниками тих містяться в законі вимог, яким повинна задовольняти створювана організація.
Після того як рішення про створення юридичної особи прийнято в установленому порядку, розробляються статут та інші установчі документи, призначаються або обираються органи і формується майнова база.
Останньою, завершальній, стадією в процедурі створення юридичної особи є його державна реєстрація.
Діяльність юридичної особи припиняється допомогою ...