Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Міжнародні міжурядові організації як суб'єкти міжнародного публічного права

Реферат Міжнародні міжурядові організації як суб'єкти міжнародного публічного права





лізінг», а також визначаються перспективи розвитку міжнародного ринку лізингу в Республіці Білорусь на прикладі даної компанії.


РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ринку лізингових послуг


. 1 Сутність і зміст лізингу. Структура ринку лізингових послуг


Поняття і сутність лізингу в теорії і на практиці трактуються по-різному. У багатьох випадках лізинг ототожнюється з кредитом, терміни «оренда» і «лізинг» часто застосовують як синоніми.

Поняття «лізинг» походить від англійського lease або leasing. Перше перекладається як оренда, здача в оренду; договір про оренду (прокаті); другий означає лізинг, довгострокову оренду [1, с. 5].

Насамперед, слід розглянути різні підходи до визначення лізингу, тому в економічній літературі дане поняття трактується неоднозначно. У вітчизняній літературі лізинг представляється як: спосіб кредитування підприємницької діяльності; форма фінансової підтримки; фінансова оренда; спосіб фінансування інвестицій та ін.

З погляду цивільно-правового регулювання лізингових угод слід звернутися до основного джерела - Цивільному кодексу Республіки Білорусь від 7 грудня 1998 № 218-3 (глава 34 параграф 6), далі - ЦК.

Відповідно до ЦК під лізингом розуміється «угода, при якій орендодавець зобов'язується придбати у власність вказане орендарем майно у визначеного ним продавця і надати орендареві це майно за плату в тимчасове володіння і користування для підприємницьких цілей» [2].

Із запропонованого визначення випливають такі ознаки даного виду договору. По-перше, необхідна участь трьох суб'єктів - лізингоодержувача, лізингодавця і продавця предмета лізингу. По-друге, наявність комплексу договірних відносин. Операція відбувається на базі двох і більше договорів - купівлі-продажу та лізингу. Але часто угода супроводжується договором страхування майна, обслуговування та ін. По-третє, необхідно використовувати майно в підприємницьких цілях, тобто здійснювати діяльність, спрямовану на отримання прибутку від використання предмета лізингу. Ще одним відмітним моментом є придбання майна спеціально для передачі в лізинг.

Процес лізингу описує комплекс майнових відносин, тому лізинг є особливим видом підприємницької діяльності. В.М. Джуха вважає що лізинг - «це особливий вид інвестування тимчасово вільних або залучених фінансових коштів для придбання у власність у певного продавця лізингодавцем (орендодавцем) обумовленого з конкретним лізингоодержувачем (орендарем) майна та надання потім цього майна даним орендарю у тимчасове користування за певну плату» [ 3].

Об'єктом лізингу може бути будь-яке рухоме і нерухоме майно, що відноситься за діючою класифікацією до основних засобів, крім майна, забороненого до вільного обігу на ринку. Залежно від об'єкта лізингу розрізняють лізинг устаткування і лізинг нерухомого майна. Суб'єктами лізингу є:

· лізингодавець;

· лізингоодержувач;

· продавець майна.

Лизингодателем може бути юридична особа, яка здійснює лізингову діяльність, тобто передачу в лізинг за договором спеціально придбаного для цього майна, або фізична особа, що займається підприємницькою діяльністю і зареєстрований як індивідуального підприємця.

В якості юридичної особи можуть виступати:

· банки та інші кредитні установи, в статуті яких передбачено лізингова діяльність;

· лізингові компанії - фінансові, що спеціалізуються тільки на фінансуванні угоди (оплаті майна), або універсальні, що надають не тільки фінансові, а й інші види послуг, пов'язані з реалізацією лізингових операцій, наприклад технічне обслуговування, навчання, консультації і т.п .;

· фірма, в установчих документах якої передбачена лізингова діяльність, що має достатню кількість фінансових коштів.

Лізингоодержувачем може бути юридична особа в будь-якої організаційно-правовій формі, яка здійснює підприємницьку діяльність, а також фізична особа, що займається підприємницькою діяльністю і зареєстрована як індивідуального підприємця.

Продавцем лізингового майна може бути підприємство-виробник, торговельна організація або інша юридична особа, а також громадянин, продають майно, що є об'єктом лізингу. [4, с. 71-73].

Класичний лізинг носить тристоронній характер взаємовідносин: лізингодавець, лізингоодержувач, продавець (постачальник) майна, а лізингова операція здійснюється за наступною схемою (Рис. 1.1).


Схема 1.1 - Схема лізингової угоди та фінансових потоків


Лізингоодержувач, у яко...


Назад | сторінка 2 з 21 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Банківський лізинг: структура учасників і види лізингу
  • Реферат на тему: Інформаційно-аналітична модель зниження ризиків по операціях міжнародного л ...
  • Реферат на тему: Аналіз фінансування інвестиційної діяльності організацій за допомогою лізин ...
  • Реферат на тему: Поняття лізингу і основні види лізингу
  • Реферат на тему: Лізинг в міжнародному бізнесі і договір як правова форма регулювання лізинг ...