комплексу еколого-економічних показників державного контролю за станом навколишнього середовища та діяльністю господарських структур.
Суспільні відносини між людьми і природою в державі регулюються Конституцією, законами, урядовими підзаконними актами, відомчими підзаконними актами та нормативними актами місцевих органів влади.
Основним базовим законом є Конституція Україна, яка була прийнята в 1996р., Відповідно до якої розробляються правові основи державної політики України у сфері охорони навколишнього середовища та забезпечення екологічної безпеки людини. Для здійснення конституційних законів у практичну діяльність Верховна Рада України розробляє закони, які впроваджує в життя Кабінет Міністрів, приймаючий відповідні законодавчі правові акти. За допомогою міністерств і відомств, підпорядкованих Кабінету Міністрів, здійснюється контроль над суворим виконанням законів екологічного законодавства.
Згідно Державної програми охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки, в першу чергу передбачається розробити і впровадити економічний механізм охорони навколишнього середовища та раціонального природокористування, створити системи досконалого контролю за екологічним станом навколишнього середовища з одночасним введенням елементів комплексного екологічного моніторингу, розробити нормативну базу оцінки впливу шкідливих факторів на здоров'я людей, екологічний кадастр природних ресурсів та класифікувати виробничі підприємства за ступенем їх безпеки. Розробляються і впроваджуються також програми екологічної освіти, виховання і інформування. У результаті здійснення цих першочергових заходів приймаються основні законодавчо-правові акти, а також з'являється можливість достовірно оцінити екологічний стан держави.
Для втілення основних напрямів державної політики охорони навколишнього середовища в повсякденне життя людського суспільства прийнято такі закони та акти: В«Про охорону навколишнього природного середовища В»,В« Про тваринний світ В»,В« Про природно-заповідний фонд В»,В« Про охорону атмосферного повітря В»,В« Лісовому кодексі України В»,В« Водному кодексі України В», В«Земельному кодексі УкраїниВ», В«Кодекс України про надраВ». p> Систематизація екологічного законодавства здійснюється у формі кодифікації і інкорпорації з визначенням першочергових і перспективних законодавчих та підзаконних актів.
Основним стрижневим, комплексним законом в галузі охорони навколишнього середовища є закон "Про охорону навколишнього природного середовища ", який був прийнятий 25 червня 1991
Цей закон не тільки проголошує, а й передбачає систему гарантій екологічної безпеки людини, вносить певну впорядкованість в систему управління в галузі природокористування. Він закріплює право громадян України на безпечне для життя, навколишнє середовище. Це невід'ємне право, людини реалізується шляхом участі в обговоренні проектів законодавчих актів та інших рішень у галузі охорони навколишнього середовища; участі у розробці та здійсненні заходів щодо охорони природного середовища, раціонального використання природних ресурсів; об'єднання в громадські природоохоронні організації; отримання повної і достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища.
Закон надає громадянам Україна право звертатися до суду з позовом до підприємств, установ і організаціям щодо відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та майну, внаслідок негативного впливу на навколишнє середовище. Він зобов'язує державні органи надавати всебічну допомогу громадянам у здійсненні природоохоронної діяльності та враховувати їхні пропозиції в цій галузі.
Згідно з цим законом громадяни України мають не лише права, але й обов'язки:
-берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
-здійснювати діяльність з виконанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів;
-не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів;
-вносити плату за спеціальне використання природних ресурсів та штрафи за екологічні правопорушення;
-компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.
Важливим є розділ про екологічну експертизу. Законодавчо закріплена її обов'язковість. Позитивний висновок державної екологічної експертизи є підставою для відкриття фінансування за всіма проектами і програмами, реалізація яких без такого позитивного висновку забороняється. Крім державної, Закон передбачає інші форми екологічної експертизи - громадську, наукову, які проводяться незалежно від державної. Державні стандарти в галузі охорони навколишнього середовища оголошуються обов'язковими. Визначено систему екологічних нормативів: гранично допустимі конц...