основою фінансових відносин виступають гроші, необхідною умовою їх виникнення є реальний рух грошових коштів, в процесі якого створюються і використовуються централізовані і децентралізовані фонди грошових коштів.
Фінанси підприємств (фірм) - це фінансові або грошові відносини, що виникають у процесі формування основного та оборотного капіталу, фондів грошових коштів підприємства та їх розподілу і використання [2, C.29].
Фінансові відносини підприємств в залежності від економічного змісту можна згрупувати за наступними напрямками:
виникають між засновниками в момент створення підприємства з приводу формування статутного (складеного) капіталу. У свою чергу статутний (власний) капітал є початковим джерелом формування виробничих фондів, придбання нематеріальних активів;
між підприємствами та організаціями, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції, виникненням новоствореної вартості. До них відносяться фінансові відносини між постачальником і покупцем сировини, матеріалів, готової продукції тощо, відносини з будівельними організаціями в період інвестиційної діяльності, з транспортними організаціями при перевезенні вантажів, з підприємствами зв'язку, митницею, іноземними фірмами тощо. Ці відносини є основними в господарській діяльності, оскільки від їх ефективної організації багато в чому залежить фінансовий результат комерційної діяльності;
між підприємствами та його підрозділами: філіями, цехами, відділами, бригадами з приводу фінансування витрат, розподілу і перерозподілу прибутку, оборотних коштів. Ця група відносин впливає на організацію і ритмічність виробництва;
між підприємством і працівниками підприємства при розподілі та використанні доходів, випуск та розміщення акцій і облігацій підприємства, виплаті відсотків по облігаціях і дивідендів по акціях, стягнення штрафів і компенсацій за заподіяну матеріальну шкоду, утримання податків з фізичних осіб. Організація фінансових відносин впливає на ефективність використання трудових ресурсів;
між підприємством і вищестоящою організацією, всередині фінансово-промислових груп, всередині холдингу, з спілками та асоціаціями, членом яких є підприємство. Ці відносини виникають при формуванні, розподілі та використанні централізованих цільових грошових фондів і резервів на фінансування цільових галузевих програм, проведення маркетингових досліджень, науково-дослідних робіт, організацію виставок, надання фінансової допомоги на поворотній основі для здійснення інвестиційних проектів і поповнення оборотних коштів підприємств;
між підприємством і фінансовою системою держави при сплаті
податків та інших платежів до бюджету, формуванні позабюджетних фондів, надання податкових пільг, застосування штрафних санкцій, отриманні асигнувань з бюджету;
між підприємством і банківською системою в процесі зберігання грошей в комерційних банках, отриманні та погашенні позик, сплати відсотків за кредит, купівлі та продажу валюти, надання інших банківських послуг;
між підприємством і страховими компаніями та організаціями. Відносини виникають при страхуванні майна, окремих категорій працівників, комерційних і підприємницьких ризиків;
між підприємством та інвестиційними інститутами в ході розміщення інвестицій, приватизації та ін. [17, C.48]
Кожна з перерахованих груп має свої особливості і сферу застосування. Проте всі вони носять двосторонній характер, і їх матеріальною основою є рух грошових коштів. Рухом грошових коштів супроводжується формування статутного капіталу підприємства, починається і завершується кругообіг коштів, формування і використання грошових фондів різного призначення.
Найбільш повно сутність фінансів проявляється в їх функціях. Більшість економістів визнають, що фінанси підприємств виконують дві основні функції: розподільну і контрольну . Обидві функції тісно взаємодіють між собою. За допомогою розподільної функції відбувається формування початкового капіталу, що утворюється за рахунок внесків засновників, розподіл валового внутрішнього продукту у вартісному вираженні, визначення основних вартісних пропорцій у процесі розподілу доходів і фінансових ресурсів, забезпечується оптимальне поєднання інтересів окремих товаровиробників, підприємств і організацій та держави в цілому.
Об'єктивною основою контрольної функції є вартісний облік витрат на виробництво і реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, формування доходів і грошових фондів підприємства та їх використання. В основі фінансів лежать розподільні відносини, що забезпечують джерелами фінансування відтворювальний процес (розподільча функція) і тим самим зв'язують воєдино в...
