я її проведення виник соціально-економічний механізм, виштовхували російських селян з місць їх традиційного проживання. Близько 4/5 селянських господарств Центральної Росії змушені були продавати робочу силу. У той же час на території сучасного південного сходу України в пореформений період були нижчі ціни на землю, ніж у Центрально-чорноземний район Росії, існувала постійна потреба в робочих руках, які, до того ж, краще оплачувалися, ніж у Росії. Так, у другій половині XIX століття населення Донбасу збільшувалася в 5 разів швидше, ніж у інших регіонах Російської імперії.
У 1897 році в межах сучасної України проживало 4636000 росіян. За даними перепису 1897 року в гірничозаводської промисловості Донбасу росіяни становили 74% робітників, у металургії - 69 % ". p> У кінці XIX - початку XX століття російські становили найбільшу етнічну групу в наступних великих і середніх містах.
Російське старообрядництво на Україну Старообрядницька Космодем'янська церква у Білій Криниці (Чернівецька область) Сарафан, жіноча народний одяг XIX початок - XX століття, з етнографічної колекції речей російських старообрядців з Південної Бессарабії (Одеська область) Дівчина-ліпованка, кінець XIX століття. p> XX століття
Російське населення на Україні кілька зменшилося внаслідок Першої світової війни - 3620 тисяч чоловік (9,9% від всього населення, 1917 рік) і громадянської війни - 3165800 осіб (8,2% населення, 1926). Надалі довго відбувалося зростання абсолютної і відносної чисельності російського населення на Україні:
В· 1939 р. - 4 315 тисяч осіб, 10,4 %, p> В· 1959 р. - 7 091 300 чоловік, 16,9%,
В· 1970 р. - 9 126 тисяч осіб, 19,4 %, p> В· 1979 р. - 10 471 600 чоловік, 19,4%,
В· 1989 р. - 11 355 тисяч осіб, 22,1 %. p> До середини 1930-х років росіяни становили більшість робітничого класу, фахівців і керівників Донбасу, особливо в вугледобувної галузі. Як і решта населення України, від голоду 1921-1922, і 1932-1933 років постраждали російські національні райони, в Донбасі більш всього - Станично-Луганський < і Петровський. Жорстка політика радянського керівництва по відношенню до селянства (Колективізація, хлібозаготівлі, примусові переселення) рівною мірою торкнулася і російське селянство на Україні.
У квітні 1927 року в резолюції ЦК КП (б) У В«Про наслідки українізації В»росіян в УРСР визнали національною меншиною, яке має рівні з іншими права на забезпечення своїх мовних і культурних потреб. Це створило підстави для створення російських національно-адміністративних одиниць. Україні було створено 8 російських національних районів (станом на 1927 серед всього населення районів росіяни становили 71,6%), 379 російських сільських і 9 селищних рад (84,1% населення яких складали росіяни), у цих районах діяло 1539 російських шкіл. Станом на 1931, з урахуванням, адіміністратівних реорганізацій, російськими національними районами були: Путивльський, Великописарівський (обидва - на сучасної Сумщині), Чугуївський, Олексіївський (обидва на сучасній Харківщині), Верхньо-Тепловський, Сорокинський Каменський (в сучасній Запорізької області), Терпенянскій. Луганськ також був був визнаний В«національно російським містом В».
Російські національно-територіальні одиниці припинили своє існування в 1938 році, коли були перетворені в звичайні. Росіяни також постраждали від репресій 1920-1930-х років, зокрема, в період В«Великої чисткиВ» 1937-1938 році частка росіян серед репресованих у Донбасі в кілька разів перевищувала їх частку серед всього населення регіону.
Під час Великої вітчизняної війни російські становили 23% складу партизанських загонів, що діяли на території Україна, тобто їх частка серед партизанів була вище приблизно в два рази, ніж частка у складі всього населення УРСР.
У результаті процесів, що відбувалися під час Другої світової війни і після неї, докорінно змінилася етнічна ситуація на Україні. Суспільство стало в основному двунаціонального, з українським більшістю і російською меншиною.
XXI століття
За даними перепису 2001 (можливо, неточним) на Україні було 8334100 росіян, 17,2% від усього населення України. За даними перепису російські представляють собою найбільшу етнічну групу в Севастополі (71,7%) та Автономній республіці Крим (58%), За даними перепису 2001 року росіяни складають менше половини, але більше 20% населення в деяких областях, містах і сільських районах, що згідно з чинним на Україну законодавству дозволяє їм вимагати введення для російської мови статусу регіонального: у Донецькій області (38,2%), Луганській (39,0%), Харківській (25,6%), Запорізькій (24,7%), та Одеській областях (20,7%); в Дніпропетровської області міста Дніпропетровськ (23,5%),
Російські сільські поселення складають окремі масиви в прикордонних Сумській, Харківській, Луганській областях, також російське сільське населення масивами живе в Криму та Одеській об...