n="justify"> Предметом дослідження є організація прогнозування національної економіки.
В якості теоретичної бази дослідження використовуються современ-ні підручники та навчальні посібники авторів Афанасьєва В.Г., Власова М.П., ??Кнорринга В.І., Павловського Ю.Н. і багатьох інших, а також матеріали періодичної преси.
Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.
ГЛАВА 1 Методологічні основи соціально-економічного прогнозування
1.1 Основні поняття та визначення
Прогнозування означає спеціальне наукове дослідження, спрямоване на виявлення перспективи розвитку явища або процесу. Термін «прогнозування» в перекладі з грецької означає знання наперед, тобто це процес розробки прогнозу, суть якого полягає в тому, щоб певними методами обробити наявну інформацію про об'єкт прогнозування і отримати уявлення про напрямки його еволюції на основі аналізу тенденцій його розвитку.
Результатом пізнавальної діяльності людини є отримання знання про майбутні події, яке може виражатися в різних формах.
Передбачення і передбачення - це близькі поняття, що містять різний зміст. Передбачення - це судження про стан суб'єкта або об'єкта в майбутньому, засноване на логічних умовиводах. Передбачення - це судження про стан об'єкта в майбутньому, заснований на пізнанні закономірностей розвитку об'єкта.
Розрізняють три форми передбачення: наукове, ненаукове і емпіричне. Наукове передбачення являє собою результат наукової теорії, який будується на основі виявлених науковими методами закономірностей розвитку природи, суспільства, мислення (прогноз погоди, прогноз розвитку країни і т.д.). Ненаукове передбачення засноване на нереальних, фантастичних взаємозв'язках (ворожіння, ясновидіння, передбачення Нострадамуса). Емпіричне передбачення базується на повсякденному досвіді людей (наприклад, народні прикмети).
Наукове передбачення має три форми: гіпотеза, прогноз та план. Гіпотеза - це припущення про розвиток того чи іншого явища, яке може статися, а може і не відбутися. На рівні гіпотези даються, як правило, якісні характеристики про розвиток досліджуваного об'єкта, загальні його закономірності і риси. Прогноз - це ймовірне науково обгрунтоване судження про стан об'єкта в майбутньому, про альтернативні шляхи і терміни його досягнення. У порівнянні з гіпотезою він має більшу визначеність, містить не тільки якісні, але вже й кількісні характеристики. План являє собою постановку чітко визначеної мети і передбачення конкретних детальних подій досліджуваного явища, об'єкта. Прогноз повинен задовольняти наступним вимогам: а) в момент висловлювання не можна однозначно визначити його істинність і хибність, оскільки прогноз стосується неспостережуваного події; б) він повинен містити вказівки на просторовий і часовий інтервал, усередині якого відбудеться прогнозована подія; в) в момент висловлювання необхідно розташовувати методами, за допомогою яких можна оцінити точність і надійність прогнозу. Такі методи називаються методами верифікації прогнозу (оцінка його точності і надійності).
Спільні риси прогнозу і плану: 1) соціальна функція, тобто прогноз і план розробляються для кращого задоволення потреб населення з метою поліпшення умов життя людей; 2) це продукт духовної діяльності людей, результат предвосхищались свідомості; 3) методологічна спільність, тобто часто прогнози і плани розробляються одними і тими ж методами, хоча планування і прогнозування мають і свої специфічні методи.
Відмінності між прогнозом і планом: 1) план носить директивний характер, прогноз - рекомендаційний; 2) у розробці плану завжди передує розробка прогнозу; 3) прогноз многоваріантен, а план немає.
Слідом за розробкою прогнозу та плану настає період конкретних заходів, їх вироблення. Часто цей процес здійснюється у формі вироблення програми. Програма - це документ з чітко сформульованими цілями і завданнями, узгоджений за термінами виконання, джерел фінансування та конкретним виконавцям. Прогностика - це наука про закономірності розробки прогнозу. Вона вивчає загальні принципи побудови методів прогнозування розвитку об'єктів будь-якої природи. В її предмет входять усі питання, пов'язані з розробкою способів побудови методів прогнозування та принципів складання прогнозів.
1.2 Завдання та функції прогнозування
Економічне прогнозування покликане вирішувати двоєдине завдання: з одного боку, давати об'єктивну науково обґрунтовану картину майбутнього, спираючись на процеси сьогоднішнього дня, а з іншого - вибирати напрямок діяльності та політики сучасності з урахуванням прогнозних ...