ція забезпечує наукове теоретичне пізнання фактичним матеріалом. Певними даними про досліджуваних явищах.
У правовій науці в якості спостережуваних явищ державно-правової дійсності у емпіричним факторів можна віднести нормативні акти, норми права, юридичні факти, діяльність правотворчих органів і т.д.
До основних методам отримання експериментальних даних належать: спостереження, експеримент, метод інтерпретації.
Далі функцією юридичної науки можна назвати функцію пояснення. Завданням функції пояснення є розкриття сутності досліджуваних об'єктів.
Існує кілька видів пояснень: Атрибутивне, генетичне, функціональне і структурний.
Наступна функція, це прогностична функція юридичної науки, яка полягає у передбаченні розвитку певних явищ. Наукове обгрунтоване передбачення дає можливість досягнення поставленого завдання. У багатьох працях найвизначніших вчених можна побачити ще багато функцій юридичної науки, такі як онтологічна, евристична, виховна і т.д. Але ж не всі функції можна віднести до науці. Звичайно, якщо йти по шляху розширення функцій науки те, можливо, багато з них знайдуть своє застосування.
1.2.Место теорії держави і права в системі юридичних наук.
Теорія держави і права є складовою частиною юридичних наук і відрізняється від предмета інших наук. Тому існує і розвивається як один з найважливіших компонентів складної та цілісної системи знань про суспільство, державу і право вивчаються різними науками, не тільки теорією держави і права, а й комплексом суспільних наук. Щоб зрозуміти необхідно вийти за межі цих наук розкрити культурні, соціальні, політичні, економічні та ін причини за якими визначається значення держави і права їх функції та роль в суспільстві.
Вивчаючи держава і право в цілому, державно-правова теорія не обмежується досвідом тільки даної країни або регіону, а на основі вивчення держави і права різних історичних епох усіх областей і напрямків державно-правової дійсності, визначає загальні і специфічні закономірності їх розвитку, основні ознаки й істотні характерні риси. Теорія держави і права виділяється в системі юридичних наук як самостійна наукова галузь знань, так як в реальній науці діють об'єктивні державно-правові закономірності. Найбільш важливо з пізнання, без якого неможливо глибоке засвоєння всього, що вивчають юридичні науки. І без фундаментальних понять про сутність права і формах держави, їх структурах, соціальної ролі та призначення неможливо з'ясувати особливості різних держав.
Загальна теорія держави і права по відношенню до галузевих і спеціальним юридичним наукам виступає узагальненої наукою, яка має керуються напрямок і методологічні значення. Необхідність розробки досить вузьких проблем, стоять перед юридичними науками ставить теорію держави і права в керівне становище. Тобто вона звільняє інші науки від дослідження цих проблем. У рамках загальної теорії держави і права формуються основні правові категорії, які служать базою для інших юридичних наук. Ця наука інтегративна, тому що пов'язана з багатьма науками про суспільство. І це логічно, адже теорія держави і права пов'язана з економікою, політичним рухом класів, мораллю, культурою, мовою і т.д. тому ми можемо спостерігати зв'язку теорії держави і права з іншими юридичними науками: політологією, соціологією, філософією, етикою, логікою, соціальною психологією.
Теорія держави і права, як і будь-яка інша юридична наука, має свої функції, які дають повне уявлення про неї і про направлення наукової діяльності. Функції теорії держави і права взаємопов'язані, доповнюють один одного. Тільки всі разом дають повне уявлення про призначення теорії держави і права.
Перша і сама основна з функцій - це онтологічна. Онтологія - вивчення про буття, в якому досліджуються основні принципи буття, його структура, закономірності. Онтологічна функція відповідає на запитання, що є держава і право, як і чому вони виникли, що вони являють собою і. т.д.
Гносеологічна функція. Теорія держави і права, виробляє теоретичні конструкції і прийоми і тим самим сприяє розвитку правового пізнання.
Евристична функція. Евристика - це мистецтво знаходження істини, нових відкриттів. Дана функція в теорії держави і права пізнає і пояснює державно-правові явища, відкриває нові закономірності їх розвитку в наш час.
Методична функція. Її категорії, принципи, ідеї і висновки служать опорою галузевих і спеціальних юридичних наук.
Політико-управлінська функція. Вона формує наукові основи як внутрішньої, так і зовнішньої державної політики, забезпечує науковість державного управління.
Ідеологічна функція. Вона впливає на суспільне життя, поведінку людей не тільки через державу і право, а й безпосередньо роблячи вплив на правосвідомість суб'єктів права і тим самим на регулювання суспільного життя в цілому.
Практично-організаторська функція. Ви...