рибутку, чистого доходу.
Економічний зміст відрахувань від прибутку сільськогосподарських підприємств до бюджету принципово відрізняється від платежів до бюджету підприємств інших галузей народного господарства. У несільськогосподарських галузях відрахування від прибутку є регулюючим платежем між прибутком і потребою підприємств у коштах для розширеного відтворення, соціально-культурних та інших витрат; тут відрахування від прибутку представляють суму перевищення прибутку підприємств і галузей над їх потребою в ресурсах.
Сільськогосподарські підприємства здійснюють розширене відтворення і ведуть будівництво об'єктів невиробничого призначення, як правило, за рахунок власних коштів і кредитів банку. Виділення бюджетних асигнувань сільськогосподарським підприємствам виробляється головним чином на витрати з подальшого розвитку матеріально-технічної бази для нарощування виробництва сільськогосподарської продукції та вирішення соціальних проблем.
За рахунок бюджетних асигнувань здійснюється фінансування широкого кола заходів. Більше половини виділених бюджетних коштів припадає на капітальні вкладення. Разом з тим бюджетні асигнування направляються на покриття збитків від експлуатації житлово-комунального господарства, погашення заборгованості по позиках банку, сплату страхових платежів.
Особливу місце в бюджетному фінансуванні сільського господарства займають асигнування на операційні витрати. Це, як правило, витрати, які не обмежуються рамками окремого господарства.
Разом з тим за рахунок бюджетних асигнувань на операційні витрати здійснюються: заходи по боротьбі з особливо небезпечними шкідниками сільськогосподарських рослин; землевпорядження сільськогосподарських підприємств; інші заходи.
Особливості будівництва та їх відображення в організації фінансів
Беручи участь у створенні основних фондів, будівництво забезпечує розвиток всіх галузей матеріального виробництва та невиробничої сфери, відіграє важливу роль у вирішенні соціально-економічних завдань.
На відміну від інших галузей матеріального виробництва будівництво конкретного об'єкта (будівлі, споруди, житлового будинку та ін) здійснюється будівельною організацією на договірних умовах за замовленням підприємства або інших організацій (інвестора), за рахунок коштів яких виконуються роботи з будівництва даного об'єкта. У той же час тривалість будівельного процесу створюваного об'єкта викликає наявність великого незавершеного виробництва, що покривається власними коштами будівельній організації (оборотними засобами).
У зв'язку з цим у здійсненні будівельного виробництва беруть участь два види фінансів: фінанси замовника (інвестора) і фінанси підрядника.
Фінансам інвестора належить провідне місце у фінансах будівництва. Від стану фінансів інвестора, від його платоспроможності залежить фінансове стан підрядної організації.
Фінанси інвестора являють собою сукупність коштів, призначених для фінансування витрат у знову створювані, реконструюються, оновлювані і Модернізовані основні фонди та для наділення новостворюваних і розширюваних виробництв необхідними оборотними засобами.
Найважливіші особливості товарно-грошових відносин у сфері будівництва полягають у наступному:
по-перше, в даній сфері здійснюється процес розширеного відтворення основних фондів. Цей процес відволікає значну частину валового суспільного продукту від особистого споживання і поточного виробництва;
по-друге, у сфері будівництва існує поєднана форма кооперації при створенні готового продукту, яка передбачає розподіл виручки від здачі замовникам підприємств і об'єктів між усіма учасниками будівельного виробництва (генпідрядниками, субпідрядниками і проектувальниками);
по-третє, продукція, створювана в будівництві, нерухома, нетранспортабельна, многогабарітна і неподільна; вона не потребує складуванні, накопиченні і транспортуванню, що надає безпосередній вплив на господарсько-фінансову діяльність підрядних організацій (трестів, об'єднань і комбінатів),
по-четверте, економічні зв'язки у сфері будівництва здійснюються за допомогою метаморфоз Т-Д і Д-Т. Метаморфоза Т-Д у даній сфері свідчить матеріалізації у формі незавершеного будівництва частини фондів накопичення та відшкодування. Метаморфоза Д-Т підтверджує, що грошові ресурси відволікаються з обороту в сферу будівництва, щоб, пройшовши цю сферу, знову повернутися в даний оборот у вигляді основних фондів.
Удосконалення товарно-грошових відносин у сфері будівництва має відбуватися шляхом прискорення обігу коштів у процесі виробництва і реалізації продукції та скорочення маси матеріальних ресурсів, абстрактних з обороту в цю сферу.
Основним господарським ланкою управління будівельним виробництвом є будівельно-монтажний трест (виробниче будівельно-монтажне об'єднання або інша організація, прирівняна до тресту), що знаходиться в пов...