цію);
2) політика в конкретних промислових секторах (промислова перебудова, закриття та конверсія оборонних галузей промисловості, підтримка дрібних і середніх підприємств, підтримка високопріоритетних галузей);
3) зайнятість і продуктивність;
4) інвестиції в матеріальні активи (промисловість, транспортна інфраструктура, зв'язок);
5) інвестиції в нематеріальні активи (промислові дослідження та розробки, передача технології; підготовка кадрів, у тому числі управлінських; підвищення якості, екологічно чисті технології; розвиток стандартизації та статистики);
6) політика в області конкурентоспроможності та конкуренції (Заходи на внутрішньому ринку; розвиток експорту і лібералізація торгівлі);
7) міжнародні інвестиції;
8) екологічна політика, промислова екологія;
9) промислові аспекти енергетичної політики;
10) політика регіонального розвитку;
11) промислове співробітництво між розвиненими країнами і країнами, що знаходяться на перехідному етапі;
12) специфічні аспекти промислового розвитку країн, перебувають на перехідному етапі.
Пряме управління держава може здійснювати тільки в щодо державного сектора промисловості. А для решти всієї сфери промисловості може бути якесь рамкову регулювання, пов'язане, наприклад, з інноваційною, інвестиційної, структурної та іншими видами промислової політики. У змішаній економіці державний і недержавний сектори промисловості повинні працювати в однакових умовах, тобто за ринковими законам, в одній і тій же економічному середовищі. Розуміння цієї проблеми і є суть переосмислення ролі держави в перехідній економіці.
Головна біда і промисловості, і економіки в цілому-дуже слабка інституційна основа всіх перетворень. Вона дуже відстала. Багато елементи інституційної бази попередньої моделі розвитку застаріли, в той же час необхідні нові елементи не створені.
У кінцевому підсумку йдеться про створення інституційної ринкового середовища, в якій би відбивалися інтереси держави і бізнесу з урахуванням загальнопромислових інтересів, а також інтересів регіональних і галузевих структур.
Виникає потреба у зміні акцентів в економічній і промисловій політиці, з тим, щоб в кінцевому підсумку і держава, і ринок прийшли до гармонійної взаємодії. У теперішній же час створилася така ситуація, коли вони не допомагають один одному, а виступають один проти одного.
Таким чином, у нас поки держава і бізнес виступають не як сполучені посудини для вирішення єдиних завдань, а як противники, які прагнуть довести свою перевагу в реалізації своїх інтересів.
2 Реалізація промислової політики в Республіці Казахстан на сучасному етапі
У січні-березні 2008 року до рівня січня-березень 2007 року індекс фізичного обсягу промислового виробництва склав 103,7%. За звітний період було вироблено промислової продукції в діючих цінах на 2 361,8 млрд. тенге. Найбільший вплив на формування результатів у цілому по промисловості надає гірничодобувна промисловість (106,8%) і виробництві і розподілі електроенергії, газу та води (108,7%).
У гірничодобувної промисловості в січні-березні 2008 року вироблено продукції на 1 511,5 млрд. тенге, що на 6,8 % Вище рівня січня-березня 2007 року. Зріс видобуток нафти в основному на підприємствах Атирауської і Актюбінської областей. Також збільшено виробництво газу природного, конденсату газового і вугілля. Разом з тим, скорочено виробництво міді в мідному концентраті через низький вміст металу в руді і зниження видобутку мідної руди; окатишів залізорудних - згідно з укладеними договорами.
Геологія та надрокористування. У сфері надрокористування триває робота з проведення аналізу виконання контрактних зобов'язань. За I квартал 2008 року в ході проведення моніторингу та контролю виконання контрактних зобов'язань розірвані 3 контракти, відновлено дію 1 контракту, на адресу 50 компаній направлені повідомлення про порушення контрактних зобов'язань та ліцензійних умов.
Нафтова промисловість. За I квартал п. р. за оперативними даними видобуто 17680 тис. тонн нафти з газовим конденсатом (107,0%).
нафтопереробному заводами республіки перероблено 3 088,4 тис. тонн нафти (106,3%) і вироблено 663,2 тис. тонн (98,2%) бензину, 940 тис. тонн (100,2%) дизельного палива, 853,8 тис. тонн (145,5%) мазуту, 92,9 тис. тонн (171,8%) авіагасу.
Транспортування нафти на експорт за I квартал 2008 року склала 16 192 тис. тонн, у тому числі по нафтопроводу КТК - 6 873 тис. тонн, Атирау-Самара - 4200 тис. тонн, Атасу-Алашанькоу - 1306 тис. тонн, через порт Актау - 1 836 тис. тонн; на переробку на Оренбурзький ГПЗ поставлено 435 тис. тонн конденсату; залізниці - 1542 тис. тонн.
У I кварталі 2008 року продовжені роботи з реалізації другого етапу Державної програми освоєння казахстанського сектора Каспійського моря.
Згідно цієї п...