протест і пр.) На відміну від судді і значною міру від слідчих окремі прокурори володіють значно меншою посадовий самостійністю. Практично всі найважливіші рішення приймаються від імені прокурора, що очолює орган прокуратури, а відповідно і повинні бути їм затверджені або санкціоновані. У сфері прокурорської діяльності неможливо автоматичне застосування закону, а, отже, розсуд прокурора грає найсерйознішу роль. Як професіоналів це зобов'язує прокурорів до самостійного мислення, до оволодіння відповідними прийомами правореалізаціонной техніки. Самостійність прокурорської діяльності повинна бути підкріплена певними гарантіями.
В умовах переходу до ринкових відносин в нашій країні визначився курс на формування правового держави, який передбачає загальне без будь-яких винятків підпорядкування закону всіх суб'єктів суспільних відносин, послідовну і рішучу боротьбу з будь-якими правопорушниками, тобто всебічне зміцнення законності. У зв'язку з цим значно зростає роль прокуратури, покликаної здійснювати нагляд за точним і однаковим виконанням діючих на території України законів органами місцевого самоврядування, міністерствами, відомствами та іншими органами державного і господарського управління та контролю, підприємствами, установами, організаціями і об'єднаннями, поза залежно від їх підпорядкованості, громадськими організаціями і рухами, посадовими особами та громадянами. Здійснюючи нагляд за виконанням законів, прокурори виявляють порушення законності і вживають заходів, спрямованих на їх усунення. Ці заходи полягають в порушенні діяльності органів уповноважених державою вирішувати виникаючі в суспільстві правові конфлікти, відновлювати порушені і притягати правопорушників до відповідальності. Беручи участь у судовому розгляді цивільних справ, вони продовжують виконання покладених на них обов'язків по здійсненню нагляду за виконанням законів судом і всіма учасниками судочинства. При цьому вони сприяють суду в правильному вирішенні справ: чи допомагають йому в дослідженні і оцінці доказів, встановлення фактів предмета доказування, тлумачення норм права, оцінці правомірності вимог і заперечень сторін і т.д. Для цього вони наділені широким колом процесуальних прав і, отже, є суб'єктами цивільного процесуального права. Визначаючи завдання прокурорів у цивільному судочинстві на сучасному етапі, Генеральний Прокурор України пропонує підлеглим прокурорам зосередити особливу увагу на дотриманні правового режиму в промисловості і сільському господарстві, захисті гарантованих Конституцією України та іншими законами прав і свобод громадян, забезпеченні законності при здійсненні правосуддя по цивільних справах, усуненні і викоріненні порушень законності. У судах України щорічно розглядається понад два мільйони цивільних справ. Близько дев'яносто відсотків задовольняються судами. Це свідчить про обгрунтованості заявлених позовів і зрослої активності громадян по захисту своїх прав і охоронюваних законом інтересів. Складність завдань, що стоять перед судами при вирішенні ними спорів, викликає необхідність посилення прокурорського нагляду у сфері цивільного судочинства. Прокурорам слід добиватися притягнення кожного винного в заподіянні шкоди до матеріальної відповідальності, використовуючи при цьому ініціативу керівників і юридичної служби підприємств і організацій. Особливу увагу необхідно приділяти дотриманню конституційних прав на працю, житло, авторське право, право виборців і раціоналізаторів, прав, що виникають із шлюбно-сімейних відносин, а так само застосування закону про порядок оскарження до суду неправомірних дій державних органів і посадових осіб, що ущемляють права громадян.
Нагляд прокурора у цивільних справах у суді першої інстанції здійснюється у формах пред'явлення та підтримання в суді позову, а так само участі у розгляді судом цивільних справ і дачі висновку. Виявивши порушення законності, прокурор звертається до суду першої інстанції з проханням про його усунення, відновленні порушених прав та інтересів, притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності. При цьому прокурор зобов'язаний забезпечити законність порушення цивільної справи, тобто звертатися до суду лише з правомірними вимогами, дотримуючись правил підвідомчості, підсудності і т.д. Прокурор має право звертатися з будь-яким підвідомчим і підсудним суду позовом, не підміняючи, однак, самих зацікавлених осіб. Відповідно до принципу диспозитивності останні самі повинні піклуватися про захист своїх прав і охоронюваних інтересів. Прокурор пред'являє позов, коли сам позивач з якихось причин не може скористатися судовим захистом або умисно ухиляється від цього, від чого істотно страждають інтереси інших осіб, найчастіше держава. Прокурор повинен вживати заходів до відшкодування шкоди, заподіяної розкраданням державного та громадського майна та інших правопорушень. Перед зверненням до суду прокурор зобов'язаний з вичерпною повнотою встановити факти підста...