аним критерієм у найбільшою ступеня відповідають три світових центру економічного розвитку:  
 Г? США; 
  Г? Західна Європа; 
  Г? Японія. 
  У цих країнах існують потужні розвинені ринки капіталів, хоча справедливості заради треба відзначити, що навіть між ринками капіталів цих країн існують певні відмінності. 
  Найбільш потужним є ринок капіталів США. Він відрізняється розгалуженістю, наявністю двох потужних ланок - кредитної системи та ринку цінних паперів, високим рівнем накопичення капіталу, широкою інтернаціоналізацією. 
  В даний час ситуація на ринку капіталів США в значній мірі визначає кон'юнктурну ситуацію на світовому ринку капіталів. 
  Ринок капіталів країн Західної Європи відрізняється від американського: 
  Г? меншим обсягом операцій; 
  Г? недостатньою розвиненістю окремих кредитно-фінансових інститутів; 
  Г? відносної обмеженістю ринку цінних паперів, зруйнованого в результаті другої світової війни. 
				
				
				
				
			  В даний час найбільш потужні ринки капіталів в Західній Європі мають Англія, Німеччина, Франція, Італія, Швейцарія, проте до рівня США вони не дотягують через: 
  Г? обмеженості ринку цінних паперів; 
  Г? відсутність низки найважливіших кредитно-фінансових інститутів. 
  Такі ж тенденції властиві ринку капіталів Японії, на формування якого негативний вплив зробила друга світова війна. Однак широке використання американського досвіду і суттєва допомога держави дозволили Японії швидко відновити ринок капіталів, який став грати помітну роль в 70-80-х роках серед ринків розвинених країн, поступаючись тим не менше американському за обсягом мобілізуються капіталу і розмірами реалізації цінних паперів. 
  Особливістю ринку капіталів Західної Європи і Японії, на відміну від США, є широка участь державних або змішаних кредитно-фінансових установ. 
  Ринки капіталів країн, що розвиваються поступаються ринкам промислово розвинених країн. Більшість держав, що розвиваються формально має таку ж структуру ринку капіталів, як і у промислово розвинених країн, проте ступінь розвитку кредитного ринку і ринку цінних паперів у країн, що розвиваються істотно нижче рівня західних ринків. 
  Необхідно відзначити дві особливості національних ринків капіталів країн, що розвиваються: 
  Г? по-перше, наявність в їх структурі порівняно великого числа державних або змішаних кредитно-фінансових інститутів; 
  Г? по-друге, тяжіння до структурі ринків капіталів країн Заходу. 
  Пояснюється це тим фактом, що більшість країн, що розвиваються довгий час були колоніями європейських країн, а також тривалим економічним і фінансовим впливом США в Латинській Америці, що в істотною мірою і обумовило розвиток структури національних ринків капіталів більшості країн, що розвиваються. 
  У цій роботі розглядається сутність і еволюція ринку капіталів, його структура та функції, а також проблеми функціонування ринку к...