в ринкову економіку проходило болісно, ​​іноді суперечливо. Це відчуває на собі і споживча кооперація.
Реальний перехід до ринкових відносинам у Російської Федерації почався в січні 1992 р. з лібералізації цін. У перший місяць звільнені ціни на продукти і промислові товари зросли на 245%, до кінця року - в середньому в 26 разів, а по багатьом продуктам харчування - у 100 і більше разів. Галопуюча інфляція тривала до літа 1996 р., поки її темпи не знизилися до 1,5 - 2% на місяць. Наслідки гіперінфляції для споживчої кооперації виявилися дуже важкими. У тисячі разів знецінилися оборотні кошти. Нема на що стало купувати товари, сировина, паливно-мастильні матеріали. Встановлений державою межа торговельних надбавок навіть не покривав витрат обігу. Торгівля вітчизняними продовольчими товарами виявилася збитковою, а введення передоплати замовлених товарів змусило багато організацій споживчої кооперації розпродавати свої підприємства, щоб добути оборотні кошти. Почали закриватися кооперативні магазини, їдальні, кафе, заготівельні підприємства, оптові бази.
Внаслідок знецінення грошових вкладів у банках різко знизилася купівельна спроможність сільського населення. Платоспроможний попит жителів сіл, селищ, районних міст стрімко наближався до нульової відмітки. Одночасно в містах, навіть у райцентрах стала бурхливо розвиватися приватна торгівля. Маючи мінімальний штат, певні пільги і користуючись безконтрольністю і різними способами ухилення від податків, вона склала, особливо на перших порах, серйозну конкуренцію кооперативам. Головне ж, на відміну від споживчої кооперації, приватна торгівля не несе ніяких соціальних зобов'язань, не відповідає за постачання населення найнеобхіднішими товарами, що не дають, як правило, торгового "Навару", а торгує лише тим, що прибутково. p> У результаті частка товарообігу споживчої кооперації в загальному товарообігу країни знизилася з 18,9% (1992р) до 4,4% у 1997р.
Становище ще більше ускладнив поглиблювався диспаритет цін на промислові товари, сільгосптехніку, бензин, запчастини та продукцію сільського господарства - зерно, м'ясо, молоко, овочі, фрукти, технічні культури тощо Ціни на промислові товари зросли незрівнянно вище, ніж на сільгосппродукцію. У результаті різко впали доходи колгоспів, АТ, фермерів і всіх сільських жителів - у більшості своїй пайовиків і клієнтів споживчої кооперації. Середня зарплата працівників сільського господарства в 1995р. виявилася в три рази нижче, ніж у промисловості та будівництві, і не забезпечувала навіть прожиткового мінімуму.
Це призвело і до серйозних змінам у структурі обороту споживчої кооперації, падіння прибутковості. Продукти харчування в 1995 р. зайняли в обороті 77%, а в деяких споживспілки - 90%, тоді як попит на промислові товари зійшов майже нанівець: виручка від продажу телевізорів, наприклад, зменшилася у 20 разів. Безгрошів'я сільських жителів виявилося настільки важким, що сільські та районні спожи...