инки продовольчих і не продовольчих товарів широкого вжитку, ринки знарядь праці, сировини, матеріалів, енергії та інших видів продукції виробничого призначення, ринки житла, землі, природних багатств і т.п. мають важливе аналітичне і практичне значення для забезпечення структурної збалансованості ринку, а також розробки суб'єктами господарювання своєї маркетингової стратегії.
Найбільше охоплення суб'єктів ринку, групування їх з урахуванням специфічних особливостей ринкової поведінки досягається виділенням п'яти основних типів ринку:
ринку споживачів - окремих осіб і домашніх господарств, які купують товари чи отримують послуги для особистого споживання;
ринку виробників - сукупність осіб і підприємств, що купують товари для використання їх у виробництві інших товарів та послуг;
ринку проміжних продавців (посередників) - сукупності осіб та організацій, які стають власниками товарів для перепродажу або здачі їх в оренду іншим споживачам з прибутком для себе;
ринку громадських установ, які купують товари та послуги для сфери комунального господарства або для забезпечення діяльності різних некомерційних організацій;
міжнародного ринку - зарубіжних покупців, споживачів, виробників, проміжних продавців.
Названа система ринків, незважаючи на відносну обмеженість елементів, що входять до неї, охоплює основні цикли відтворювального процесу (інноваційного, інвестиційного, суто виробничого), поділяє (з урахуванням неоднакового економічного призначення, обігу та споживання) суспільний продукт на засоби виробництва і предмети споживання, інтегрує фактори виробництва (робочу силу і засоби виробництва), охоплює ринок грошей як необхідну передумову здійснення обмінних операцій, придбання на елементних ринках товарів, необхідних для тих чи інших процесів споживання та відтворення. Цим визначається її значення для розуміння першочергових завдань зі створення ключових товарних ринків як нерозривної взаємозв'язаної і взаємодіючої системи, формує ринкову середу. p align="justify"> Ринок як сфера товарного обміну має свої просторово - територіальні межі. З урахуванням останніх, а також масштабів товарообміну можна виділити місцевий (локальний), регіональний, національний, транснаціональний і світовий ринки. Кожному з них притаманні власні специфічні риси, обумовлені місткістю ринку, різновидами реалізованих товарів і послуг, структурою товарообігу, складом агентів товарного руху (виробники, посередники, споживачі), особливостями інфраструктури, рівнем цін та іншими ринковими чинниками. p align="justify"> До найбільш важливих елементів ринкової інфраструктури належать: комерційні інформаційні центри, товарно-сировинні фондові, валютні біржі; комерційні, інвестиційні, емісійні, кредитні та інші банки; транспортні та складські мережі; комунікаційні системи і ...
