поліфонічної (багатоголосої), що пов'язано (багатоголосої), що пов'язано з чотирма "Д", а саме:  
 - денаціоналізацією; 
  - демонополізацією; 
  - демократизацією; 
  - децентралізацією економіки, 
				
				
				
				
			  а також з складовими частинами цього процесу: арендізаціей, корпоратизацією (акціонуванням), комерціалізацією, персоніфікацією власності. 
  У кінцевому рахунку це звільнення держави від функції прямого безпосереднього господарського управління виробництвом.  p> Але серед цілей приватизації є й цілком прагматична, і полягає вона в тому, щоб за рахунок продажу державних підприємств отримати кошти, якими можна було б хоч частково закрити діри у величезному бюджетному дефіциті.  Головним змістом приватизації повинні стати саме інвестиційні процеси, які можуть призвести до структурних змін.  Соціальні ж аспекти виступають при цьому лише в ролі стимулів чи обмежень, що амортизують експансію приватного капіталу. 
  При розробці будь-якої концепції приватизації (а вона, до речі, до цього часу фактично так і не сформована в Україні на державному рівні) є цілий ряд загальних вимог, висунутих у відношенні приватизаційного процесу: 
  1.  Упорядкування юридичних прав власності і фактичного права розпоряджатися нею.  В Україні до моменту початку приватизації більшість необхідних законодавчих актів було розроблено та введено в дію.  Але в них є істотні недоліки.  Перше, не визначено і не закріплено в законі одне з головних прав власності - на землю.  Без нього, по суті, неможливий загальний процес приватизації - так як об'єкти державної власності побудовані на землі - держава їх приватизує, а землю - поки що немає.  По-друге, сьогодні залишаються в силі два взаємовиключних положення - у Законі про оренду майна - державних підприємств і організацій і в Законі про приватизацію майна державних підприємств України.  Так, перший документ надає можливість трудовим колективам взяти його в оренду з викупом, а другий - стверджує, що все державне майно повинне бути рівномірно розділене між громадянами України через систему сертифікатів.  Якщо врахувати, що на оренду з викупом йдуть підприємства, що працюють найбільше ефективно, з гарним парком устаткування, то не важко помітити однобічність приватизаційного процесу: одним - краще, іншим - нічого. По-третє, якщо приватизаційні майнові сертифікати можна буде вкладати у викуп акцій підприємств (а це - політика Фонду держмайна), то котируватися будуть акції лише відомих підприємств, зі стабільним рівнем функціонування.  бо зможуть гарантовано приносити прибуток вкладнику. 
  2.  Використання вже в перехідний період стимулів.  надають можливість працювати за критеріями ринкового господарства. Такими критеріями могло б стати пільгове оподаткування в перебігу певного часу (3 - 5 років) для більшості підприємств, особливо роблять промислову продукцію чи продукти харчування до моменту їх приватизації.  Це призвело б до стабілізації економічного становища підприємст...