вертикального відстійника, 3 год - для освітлювача зі зваженим осадом.
Якщо каламутність оброблюваної води більше 1,5 г/л, то необхідно передбачати споруди попереднього безреагентного освітлення, вибір яких обумовлений характером суспензії і продуктивністю водоочисного комплексу. Зазвичай для цієї мети використовують горизонтальні чи радіальні відстійники, освітлювачі - водозабори і гідроциклони.
Більше складним і відповідальним є обгрунтування вибору конструкцій окремих технологічних споруд. Наприклад, при проектуванні установок з осветлителями зі зваженим осадом або з контактними освітлювачами перевагу слід віддавати вертикальним змішувачів які забезпечують не тільки необхідну змішання реагентів з водою, але і воздухоудаленія, що є необхідною умовою для надійної роботи зазначених апаратів.
При необхідності видалення з води планктону слід передбачати мікрофільтри або приймати технологію з флотатори, або на першій ступені фільтрувати воду через Хава полімерну завантаження.
У випадку дезодорації води з використанням вугільної пульпи або сильного окислювача на початку технологічного тракту слід влаштовувати в якості вхідного пристрою контактний резервуар, а при тривалому періоді дезодорації - Вугільні фільтри, розташовувані після осветлітельних, передбачаючи, якщо це необхідно, введення озону або хлору у воду перед фільтрами з активним вугіллям.
При коагулюванні домішок води в умовах низьких температур, а також при її реагентном пом'якшенні, слід використовувати залізні коагулянти. Для знебарвлення води рекомендуються алюмінієві коагулятори (або їх суміш з залізними), озон і активована кремнієва кислота.
Висотна схема і планування водоочисних споруд
На великих водоочисних комплексах оброблювана да від споруди до спорудженню передається самопливом. Тому важливо знати взаємне висотне розташування окремих елементів технологічної схеми. Це досягається побудовою висотної схеми (рис. 18.1) поздовжнього профілю по воді в довільному масштабі, на якому показують всі основні і допоміжні споруди і апарати і проставляють відмітки рівнів води в кожному спорудженні та відмітки дна споруд. При складанні висотної схеми необхідно забезпечити умови самопливного руху води від контактної камери або змішувача до резервуара чистої води при одночасному дотриманні вимог зручності експлуатації. Для цього перш все необхідно знати максимально можливі втрати напору у всіх водоочисних спорудах технологічної схеми, втрати напору в комунікаціях між спорудами і втрати напору в вимірювальної апаратурі.
Згідно Сніпу величини перепадів рівнів води в водоочисних спорудах і сполучних комунікаціях слід розраховувати, однак для попереднього побудови висотної схеми можна керуватися наступними даними втрат напору, м: у контактної камері - 0,3 ... 0,5; в пристроях введення реагентів -0,1 ... 0,3; в мікрофільтри і барабанних сітках - 0,4 ... 0,6; в гідравлічному змішувачі - 0,5 ... 0,6; в механ...