оохоронних органів, допомагає їм регулювати і будувати взаємини з важливими їх людьми, глибше розуміти мотиви вчинків людей, пізнавати об'єктивну дійсність, правильно оцінювати її і використовувати результати пізнання в практичній оперативно-розшукової та слідчої діяльності.
I. Поняття психологічної структури злочинного діяння
Будь-який прояв людської діяльності, в тому числі і злочинної, є разом з іншим акт суспільного зв'язку індивіда з іншими людьми, елемент людської історії, соціального досвіду. Здійснюється цей зв'язок через поведінку, через вироблені і сформовані в ході історичної практики способи і форми спілкування й відокремлення особистості. Той чи інший тип поведінки є, як правило, вираженням взаємозв'язку певного типу особистості та її діяльності. Зокрема, злочинна діяльність, як суспільно небезпечний тип поведінки виражає зв'язок злочинця з іншими людьми, а також з тими історичними умовами, які породили злочинність і сприяють її збереженню. p align="justify"> Таким чином, будь-яке злочинне подію як поведінка особистості має дві сторони: зовнішню (предметно-фізичну) і внутрішню (психологічну). Інакше кажучи, будь-яке правопорушення включає в себе дві групи обставин: об'єктивні, які майже завжди піддаються безпосередньому сприйняттю і спостереженню, і психологічні (суб'єктивні), які не можуть бути безпосередньо сприйняті і побачені людиною. p align="justify"> До об'єктивних обставин будь-якого злочинного діяння відносяться місце, час, спосіб, предмет посягання, знаряддя вчинення злочину, самі дії особи, а також наступив злочинний результат. До психологічних обставинам справи відносяться мотиви і цілі скоєння злочину, психічне ставлення особи до злочинного дії і наступило результату у формі умислу або необережності, інші психологічні факти поведінки. p align="justify"> У літературі нерідко зустрічається вживання термінів В«злочинну поведінкуВ» і В«злочинВ» в якості синонімів. Однак таке слововживання буде не точним, оскільки злочинна поведінка - поняття, що включає не тільки сам злочин як суспільно небезпечне протиправне діяння, але і його витоки: виникнення мотивів, постановку цілей, вибір засобів, прийняття суб'єктом майбутнього злочину різних рішень і т.д.
Відповідно до КК РФ злочином визнається винне досконале суспільно небезпечне діяння, заборонене КК під загрозою покарання. Наведене визначення показує, що злочином є зовні виражений акт людської поведінки, який завдає або можливо заподіє шкоду об'єкту посягання або поставив його під загрозу заподіяння шкоди. Однак з точки зору кримінології, що вивчає причини злочинів, розглядати необхідно саме передували злочинної поведінки об'єктивні і суб'єктні передумови, які лежали в основі: виникнення мотивів вчинення злочину, постановка цілей, пріісканіе засобів. p align="justify"> Обставини, які породили і передували злочину, не стають злочином у зв'я...