рогалини законодавства і правозастосовчої практики в цій галузі, а також шляхи їх подолання. p align="justify"> У роботі розглядається вся сукупність питань правового регулювання відносин у галузі прав на програми для ЕОМ, починаючи від понять і правового режиму програм і баз даних, закінчуючи захистом прав на програмний продукт. При розгляді проблем права інтелектуальної власності на програми для ЕОМ було досліджено не лише громадянське, але також адміністративне та кримінальне законодавство. br/>
Основна частина
1. Розвиток правовідносин у сфері програмного забезпечення для ЕОМ
У СРСР проблема правової охорони програмного продукту вперше почала серйозно обговорюватися на початку 70-х років. Однак, в силу ряду факторів, у тому числі в силу соціально-економічної специфіки нашого суспільства в зазначений період, розгляд відповідних питань спочатку не отримало широкої уваги, обмежувалося вузьким колом фахівців - співробітників науково-дослідних організацій. p align="justify"> Першим значним актом нормотворення на території нашої країни в даній сфері правового регулювання слід розглядати постанову Державного комітету з науки і техніки (ДКНТ) № 581 від 10 грудня 1979 В«Про підвищення ефективності функціонування та використання ГосФАПВ». Дана постанова наказувало створення Державного фонду алгоритмів і програм як єдиної системи, об'єднуючою численні галузеві і територіальні фонди, які були свого часу засновані постановами ДКНТ (№ 28 від 1966 № 443 від 1969 № 258 від 1975). p align="justify"> У лютому 1984р. було прийнято постанову ДКНТ № 41, узгоджене з низкою зацікавлених міністерств і відомств. Одним з основних наслідків його прийняття стало прирівнювання програм для ЕОМ до об'єктів нової техніки, тобто розробники програмних засобів могли отримувати премії в розмірі до шести посадових окладів на рік. Однак вказана постанова розглядало програми для ЕОМ як продукцію виробничо-технічного призначення, а не як об'єкт авторського права. Саме в ньому був вперше введений офіційно термін В«програмний продуктВ». p align="justify"> Роботи щодо створення нормативної бази та практичної реалізації правової охорони програмних засобів на відомчому рівні значно активізувалися після створення в 1987р. Державного комітету СРСР з обчислювальної техніки та інформатики (далі - ГКВТІ). З ініціативи ГКВТІ було прийнято постанову Ради Міністрів СРСР від 22 квітня 1988р. № 511 В«Про поліпшення робіт в галузі програмного забезпечення обчислювальної техніки та інформатикиВ», відповідно до якого було розроблено до 30 різних нормативних документів, в тому числі Положення про облік та охорону авторських прав розробників програмних засобів обчислювальної техніки та інформатики (далі - Положення) . Основними недоліками разом пакету документів були внутрішньовідомчий рівень і ставлення до програмних засобів як об'єктам одночасно і авторського права, і речового права...