єздатність, обмеження дієздатності та недієздатність, здатність правильно сприймати події, що відбуваються і давати про них показання, потреба у призначенні тих чи інших примусових заходів медичного характеру, можливість відбувати покарання та деякі інші. p>
Крім того, зростання кількості психічних розладів загострює проблеми, що перешкоджають більш якісному наданню психіатричної допомоги населенню. p align="justify"> Ступінь розробленості проблеми. З приводу судово-психіатричної допомоги та захисту прав психічних хворих в літературі ведуться жваві дискусії. Так, названим проблемам присвятили свої роботи такі автори, як Ю.М. Аргунова, А.Г. Гофман, І.Я. Гурович, Б.А. Казаковцев, В.М. Краснов, О.В. Лапшин, С.В. Полубинська, Ю.С. Савенко та ін Однак проблеми захисту прав психічних хворих вивчені явно недостатньо. Дослідження цієї складної проблеми носять суперечливий і багато в чому фрагментарний характер, що не дозволяє скласти повне і цілісне уявлення про неї. p align="justify"> Об'єктом дослідження з'явилися суспільні відносини, пов'язані з процесами надання психіатричної допомоги. p align="justify"> Предметом дослідження виступили правові норми, що закріплюють правила надання психіатричної допомоги та здійснення судово-психіатричної діяльності. p align="justify"> Мета роботи - дослідження історії судово-психіатричної допомоги та сучасного захисту прав психічних хворих. p align="justify"> Досягнення поставленої мети зумовило постановку і необхідність вирішення таких завдань:
) виявити основні етапи розвитку загальної психіатрії та допомоги психічно хворим людям;
) проаналізувати особливості історичного розвитку судової психіатрії;
3) вивчити сучасне російське законодавство про надання психіатричної допомоги та гарантії прав психічних хворих;
4) розглянути організацію психіатричної та судово-психіатричної допомоги;
5) дослідити практику захисту прав психічних хворих в сучасній Росії;
) виявити недоліки у захисті прав психічних хворих і намітити основні шляхи усунення даних недоліків. p align="justify"> Теоретико-методологічну базу дослідження склали три групи джерел. До першої віднесено навчальна література (підручники і навчальні посібники, довідкова та енциклопедична література, коментарі до законодавства). До другої віднесені наукові статті у періодичних журналах з досліджуваної проблематики. І до третьої віднесені спеціалізовані веб-сайти. p align="justify"> Були використані такі методи дослідження:
Гј аналіз існуючої джерельної бази з даної проблематики (метод наукового аналізу);
Гј узагальнення та синтез точок зору, представлених у джерельній базі (метод наукового синтезу та узагальнення).
Структура роботи. ...