становлення і розвитку.
Стародавня Греція і Стародавній Рим вже мали досвід формалізованої торгівлі з центральним ринковим закладом, із загальними товарообмінними операціями, з грошовою системою, з практикою укладання контрактів на постачання товарів у договірні терміни. У період розквіту Римської імперії торгові центри під назвою fora vendalia (ринки продажу) були центрами реалізації товарів, які римляни привозили з віддалених куточків імперії. У Японії прообраз біржової торгівлі існував ще в I столітті н. е.. Але це були економічні інститути, вироблені народами інших цивілізацій. Проте багато принципів торгівлі сучасних бірж і їх аналогів в інших культурах схожі. [i] Сучасні ж біржі безпосередньо пов'язані з життям і творчістю народів західноєвропейських, і аналізуючи форми біржової торгівлі, можна побачити особливості психічного, соціального та економічного ладу західноєвропейської культури. [ii]
Західноєвропейський суперетнос (етнічна система, складається з декількох етносів-народів, що виникли одночасно в одному регіоні, що виявляється в історії як мозаїчна цілісність) заявив про своє народження в часи Карла Великого і його імперії, тобто на початку IX століття. А вже до XI століття народи Західної Європи досягають своєї зрілості. Саме до кінця XI і початку XII століття можна віднести появу середньовічних ярмарків Англії та Франції. До середини XII століття ці ярмарки вже дуже великі, різноманітні. У міру розвитку спеціалізації деякі ярмарки стали осередком торгівлі між англійськими, фламандськими, іспанськими, французькими та італійськими купцями. У XIII столітті найбільш поширеними і звичайними були угоди з розрахунком готівкою на місці і негайною поставкою товару; проте вже в цей час почали практикувати укладання контрактів на більш пізнє постачання товарів в обумовлені терміни зі стандартами якості, які встановлюються за за зразками [iii].
Етимологічно поняття "біржа" походить від грецького bipga (сумка, гаманець), німецького borse і голландського bturs за місцем її першої появи в XV столітті в м. Брюгге (Нідерланди). Справа в тому, що в цьому місті на площі біля будинку знатного міняйли і маклера Van der Burse, на якому був герб з трьох гаманців, збиралися купці з різних країн для обміну торговою інформацією, покупки іноземних векселів та інших торгових операцій без пред'явлення конкретного предмета купівлі-продажу. Але буквально в лічені роки ця біржа, що дала назву новому типу економічних відносин, поступилася першість виниклої 1460 року Антверпенської біржі, яка завдяки географічному положенню міста і його торговельним зв'язкам придбала вже світове значення.
У XV-XVI ст. біржі виникали в місцях появи мануфактур в Італії і Голландії як прояв необхідності в розвитку зовнішньої торгівлі при операціях з великими партіями товарів. За образом Антверпенської біржі були створені Ліонська (1545), Лондонська Королівська (1566) та інші біржі, які були в основному товарними і вексельними. У 1602 була організована Амстердамська біржа, що грала в XVII ст. головну роль у світовій торгівлі, на ній вперше предметом біржових угод стали акції тільки що виниклих перших акціонерних компаній.
У США товарні ринки існують уже з 1752 р.; на них йшла торгівля товарами вітчизняного виробництва, продуктами домашнього виготовлення, текстильними виробами, шкірами і шкірами, металами і лісоматеріалами.
Спочатку виникла біржа реального товару, тобто форма оптової торгівлі, адекватна домануфактурному і мануфактурному виробництву. Її відмінними рисами, які притаманні і сучасним бірж, були регулярність поновлення торгу, приуроченість торгівлі до певного місця і підпорядкованість заздалегідь встановленими правилами. Найбільш характерним типом біржових операцій були угоди з наявним товаром. На цьому етапі біржова торгівля лише встановлювала зв'язок між купцем і виробником або споживачем. Установа бірж йшло вкрай повільно і обмежувалося переважно провідними для міжнародної торгівлі портами.
Промислова революція викликала величезне розширення попиту на сировину і продовольство, призвела до збільшення обсягу та номенклатури торгівлі, посилила вимоги до однорідності якості товару і регулярності поставок. Необхідність задоволення цих вимог машинного виробництва зумовило трансформацію біржі початкового типу, пристосування її до нових умов. Зокрема, поряд з наданням ринкового місця, організацією біржового торгу і фіксацією торговельних звичаїв, до числа основних функцій біржі стали ставитися встановлення стандартів на товар, розробка типових контрактів, котирування цін, врегулювання спорів (арбітраж) і інформаційна діяльність. Біржі поступово перетворилися на центри міжнародної торгівлі.
Швидкі темпи зростання торговельного обороту, виникнення світового ринку утруднили ведення торгівлі на основі наявних партій товару. Масове виробництво вимагає впевненості не тільки у поставках сировини, ціни якого схильні до значних коливань,...