ному ринковому сегменті.
Очевидно, що даною можливістю зможуть скористатися ті підприємства легкої промисловості, які на основі реалізації ефективної корпоративної стратегії запропонують вітчизняним споживачам продукцію необхідної якості за прийнятними цінами.
У теж час, враховуючи ступінь зносу основних фондів (у 2005 р. цей показник склав 32%) і коефіцієнт їх вибуття (в 2005 р. - 37,2%), намітився ріст інвестицій в галузь не дозволяє забезпечити необхідний рівень модернізації виробництва продукції легкої промисловості. Дана обставина визначає необхідність підвищення інвестиційної привабливості галузі.
Великий внесок у розвиток теорії та практики управління інвестиціями внесли такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як Алексахина Л.І., Аніскін Ю.П., Бард В.С., Беренс В., Бланк І.А., Бочаров В.В., Брігхем Ю., Бруман Ю.С., Гапенскі Л., Гитман Л. Дж., Джонк Н.Д., Єпіфанов В.А., Игонина Л.Л., Катасонов В.Ю., Ложнікова А.В., Матієнко М.М., Поршнєв А.Г., Румянцева Є.Є., Сєров В.М., Ховранек П.М., Чуб Б.А. та ін
Питання підвищення інвестиційної привабливості підприємств легкої промисловості розглянуті в роботах таких вчених як Т.А. Берлова, А.А. Капкаева, В.В. Лебедєв, Л.Н. Фомченко, Т.І. Фрадіна, Л.А. Цвєткова, І.А. Шамис, К.В. Щіборщ. p> У працях даних авторів показано, що в останні роки особливого значення набуває комплексний підхід до підвищенню інвестиційної привабливості промислових підприємств на основі координації зусиль усіх учасників інвестиційної діяльності в галузі. Слід також зазначити, що для оцінки інвестиційної привабливості галузі або окремих підприємств використовуються математичні моделі економічних систем, що використовують алгоритми аналізу статистичної інформації, розглянуті в роботах С.А. Айвазяна, Т. Андерсона, В.М. Афанасьєва, Дж. Боксу, В.М. Буркова, Д.Є. Бестенса, Г. Дженкінса, І.М. Драгобитского, А.А.Емельянова, І.В. Зайцівського, А.Г. Івахненко, О.М. Колмогорова, М.Кендела, Ю.П. Лукашина, В.Л. Макарова, В.С. Мхітаряна, В.С. Пугачова, Р.Л. Раяцкаса, А.Ф.Тельнова, Є.М. Четиркін та ін
В якості перспективного напрями моделювання зовнішнього середовища промислового підприємства в даний час часто розглядають алгоритми нечітко-логічної (розмитою) кластеризації об'єктів, запропоновані в роботах Л. Ангстенбергер, Н.А.Баумана, В.А. Гімарова, А.А. Дорофеюк, В.В.Круглова, В.П. Мєшалкіна. p> Аналіз робіт в області управління інвестиціями, а також математичного моделювання інвестиційної середовища промислового підприємства показують, що в існуючий в даний час методичний апарат підвищення інвестиційної привабливості промислових підприємств не повною мірою враховує специфічні особливості функціонування галузі легкої промисловості в умовах глобалізації економіки і напередодні вступу Росії до СОТ. Облік зазначених специфічних особливостей визначає доцільність використання для аналізу інвестиційної привабливості математичних моделей інвестиційного середовища, що використовую...