о-рівнінній з відміткамі +380 - +580 м.
Загальний нахил місцевості з північного-сходу на південний-Схід. Найбільш крупними рікамі є Бистриця Солотвинська и Бистриця Надвірнянська. Кількість води в них покладів від інтенсівності віпадання опадів. p align="justify"> Клімат району помірно-контенінтальній. Річна кількість опадів - 700-900 мм. Середньорічна температура колівається від +5 до +7 0 С. Абсолютні мінімальні и максімальні температурами коліваються від +35 0 С для літніх місяців, и -30 0 С для Зимовит періоду.
В районі Родовище добро розвинутості сітка Шосейна и залізних доріг. Північно-східну Частину Родовище пересікає Залізна дорога, яка з єднує міста Львів-Івано-Франківськ-Надвірна-Рахів; шосейні дороги, Які з єднують місто Надвірна з містамі Івано-Франківськ, Богородчани, Коломия, Делятин, Яремча та Другие. Більшість населених пунктів СІЛЬСЬКОГО типом зв язані между собою гравійнімі и пофарбований ґрунтовімі дорогами.
Даній район й достатньо густо заселений. Найбільш крупні Населені пункти - міста Богородчани, Надвірна, села Солотвино, Старуня, Жураки, Дзвіняч, Гвізд, Молодків та Другие. p align="justify"> 1.2 Коротка історія геолого-геофізічного Вивчення та Освоєння Родовище
Основою для постановки глибино пошуково буріння послужили результати сейсморозвідувальніх ДОСЛІДЖЕНЬ, проведеному у 1959 году на площі Дзвиняч - Делятин Бендерська В.Я. та Ейбергом Ю.Я., а такоже варіоіетрічніх ДОСЛІДЖЕНЬ проведеному у 1959 году Гоптовім І.З. Одночасно з сейсморозвідувальнімі роботам, буріліся структурно-пошукові свердловина глибино 800-1000 м.
З 1958 року на площі Старуня-Гвізд Почалося буріння глибино розвідувальних свердловин. Одна Із свердловин - № 40 Старуня, Заклад на Північний-Схід від Старунської складки, в 1962 году розбурілі флішеві відкладі Нової складки, яка Отримала Назву Гвіздецької. При віпробуванні ніжньоменілітової підсвіті Із свердловина БУВ отріманай Приплив газу и конденсату. У з язку з отриманням припливи газу и конденсату Із ніжньоменілітовіх відкладів Гвіздецької складки и віходячі Із результатів сейсморозвідувальніх и польових геологічніх дослідженнях, в 1963-ому году НГВУ склалось проект розвідкі Гнізд з метою розвідкі Гвіздецької и Північно-Гвіздецької складок на Старунському и Бітківському блоках. У 1963-ому году нафтогазоносність Гвіздецької складки булу підтверджена випробувань до свердловина № 55, яка дала фонтанних Приплив нефти з середньоменілітової підсвіті з дебітом 142 т/добу на 8 мм штуцері. У 1964 году булу доведена нафтогазоносність еоценовіх відкладі...