терміна для позначення вченого, що займається фізикою, слід віднести до середини XIX століття, коли фізика виділяється як окрема наука зі своїми об'єктами вивчення і вживаними методами.  
 Ядерна (атомна) фізика - розділ фізики, в якому вивчаються структура і властивості атомних ядер і їх перетворення - радіоактивний розпад, поділ ядер, ядерні реакції. p align="justify"> Вже в 1896 році А. Беккерель відкрив явище радіоактивності. А в період з 1911 по 1932 рік було встановлено наступне: 
  в центрі атома знаходиться важке позитивно заряджене ядро ​​мізерно малого в порівнянні з атомом розміру, в якому зосереджена майже вся маса атома; 
  атомне ядро ​​складається з протонів і нейтронів. 
  У 1935 році запропонована ідея ядерних сил, що утримують ці частинки в ядрі. Надалі в ядерній фізиці визначилося кілька напрямків: 
  В· фізика ядерних реакцій; 
				
				
				
				
			  В· нейтронна фізика; 
  В· ядерна спектроскопія та ін 
  У самостійні розділи виділилися: фізика елементарних частинок, фізика та техніка прискорювачів заряджених частинок. p align="justify"> Вивчення розподілу ядер в 1940 - 1950-х роках призвело до відкриття ланцюгових реакцій на ділення ядер урану, створення ядерних реакторів (Е. Фермі, 1942), ядерної енергетики та ядерної зброї. Був відкритий також термоядерний синтез легких ядер в зірках, створено термоядерна зброя, розпочато роботи по здійсненню керованого термоядерного синтезу. Результати та методи дослідження ядерної фізики отримали застосування як в інших галузях фізики, так і в хімії, біології, геології, техніці, медицині та ін Розвиток ядерної фізики призвело до необхідності вирішення проблем, пов'язаних з впливом радіації на природне середовище і людину, захороненням ядерних відходів тощо, що стимулювало розвиток різних професій, в тому числі і тієї, яка отримала назву "фізик-ядерник". br/> 
 3. Сутність професії 
   .1 Хто такий фізик-ядерник? 
   Фізик-ядерник - фахівець, який експлуатує і контролюючий роботу обладнання АЕС, ядерних і термоядерних установок різного призначення. Професія вимагає від фахівця переважно інтелектуальних витрат. Професійна діяльність, насамперед, має на увазі здійснення контролю, пошук помилок, виявлення та усунення їх причин. Спеціаліст здійснює діяльність як у приміщенні (пункті управління, робочому кабінеті, лабораторії), так і поза приміщенням. Для успішного виконання діяльності необхідний обмін інформацією з колегами. Зазвичай професійне спілкування відбувається безпосередньо, за допомогою технічних засобів зв'язку. br/> 
 3.2 Що повинен знати фізик-ядерник? 
   В· ядерна...