атичний конституційний лад, не порушуючи при цьому духу і букви збанкрутілого і підлягав заміні документа. Відповідно до цього плану в ході минулих 8-9 червня 1990 перших вільних виборів були сформовані три парламенту (Федеральні збори, Чеська і Словацька національні ради). Всі три представницьких органу були обрані на дворічний термін, отримавши при цьому мандат на ухвалення нових конституцій. Незважаючи на те, що в період з 1990 по 1991 рік Федеральне збори прийняли ряд важливих поправок до старої Конституції, його спроби розробити нову Конституцію незмінно провалювалися завдяки діяла ще з комуністичних часів процедурі голосування. p align="justify"> Поправка до Конституції 1948 року народження, перетворила Чехословаччину з унітарної на федеративну державу (Закон "Про Федерації" 1968), передбачала наявність двопалатного Федеральних зборів. Депутати верхньої Народної палати обиралися всім населенням країни на пропорційній основі, а з 150 депутатів нижньої Палати національностей одна половина обиралася від чеських земель, інша - від Словаччини. При голосуванні по законопроектах обидві палати керувалися принципом гарантії прав меншості (zakaz majorizace, буквально - заборона па прийняття рішень більшістю голосів). Призначений нібито для захисту прав словацької меншини, zakaz majorizace увазі, що ратифікація будь-якого надзвичайного законодавчого акту - будь то поправки до Конституції, оголошення війни або обрання Президента - вимагає схвалення більшістю в три п'ятих голосів депутатів нижньої палати. На практиці це означало, що голосів 31 депутата-словака в Палаті національностей було достатньо, щоб заблокувати ухвалення будь-якої запропонованої конституційної поправки, навіть якщо відповідний законопроект отримав одностайне схвалення всіх інших депутатів обох палат. p align="justify"> Ситуація ускладнювалася ще й тим, що комуністична Конституція Чехословаччини являла собою курйоз навіть на тлі інших федеративних систем радянського типу. Вона встановлювала федеративна держава, припускало наявність республіканських конституцій, однак реформи 1968 були перервані до того, як ці акти були фактично опубліковані в обох республіках, що складали федерацію. Далі, Закон В«Про ФедераціїВ» 1968 окреслив коло повноважень двох республіканських парламентів - Чеського і Словацького національних рад. Утворений абсолютно недемократичним способом у травні 1968 року Чеська національна рада отримав мандат на розробку нової федеральної Конституції спільно з уже існуючим до того часу його словацьким аналогом. Однак після радянського вторгнення в серпні 1968 року чеський представницький орган зачах; Словацька національна рада пережив В«нормалізаціюВ», проте його фактичні повноваження були урізані і переглянуті за примхою комуністичної правлячої еліти. У результаті з 1969 по 1989 рік Чехословаччина продовжувала зберігати ту саму асиметричну інституційну структуру, виправити яку прагнули словацькі руху за федералізацію в 1945 і 1968 роках. Існували в Словач...