Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые обзорные » Розрахунок турбогенератора

Реферат Розрахунок турбогенератора





обмотку статора, близькому до мінімального. p> Відношення довжини бочки ротора до діаметру:


В 

Отримане значення l2 відповідає витраті міді на обмотку ротора, близьке до мнімальний.

Очікувана перша критична частота nк1 = 1100 об/хв, друга nк2 = 3350 об/хв. Обидві частоти лежать поза зоною резонансних частот. Отже, розрахунок критичних частот обертання вала не потрібно. p> Очікуваний к.к.д. за рис. 1-5 [1] 98.75%

махові момент:


т Г— м2


Маса двополюсного турбогенератора:


м3.


Відповідна вищенаведеним співвідношенню маса генератора за рис. 3-8 [1] складе:

G = 400 т

статор ротор електромагнітний


2. Вибір обмотувальних даних статора


Номінальний струм статора:


A.


Для обмеження струму в пазу, поліпшення відведення тепла від обмотки і зниження електродинамічних зусиль, вибираємо число паралельних гілок а = 2. Число активних провідників в пазу SП1 = 2. Обмотка стрижнева петлевая. p> Об'єм струму в пазу:


A.


Попередньо Зубцову крок по розточуванню статора:


мм.


Попереднє число пазів статора:


.


Остаточно відповідно до табл. 5-2 [1] Z1 = 72. p> Число пазів на полюс і фазу:


.

Остаточне значення зубцевого кроку і лінійної навантаження:


мм,

А/см.


Лінійна навантаження А1 = 1481 А/см, що цілком прийнятно.

За табл. 5-3 [1] Приймаємо відносний крок b = 0,833. При цьому перший частковий крок y1 (1 - 31) і обмотувальний коефіцієнт за табл. 5-4 [1] kоб1 = 0.923. p> Число послідовно з'єднаних витків у фазі:


.


Приймаються попередньо ширину паза статора:


bП1 = 0.45 Г— t1 = 0.45 Г— 62,396 = 25,515 мм.


Двостороння товщина ізоляції по ширині паза при напрузі U = 36,75 кВ, 2bi1 = 15.4 мм.

Попередня ширина елементарного провідника при двох провідниках по ширині паза (n1 = 2) визначається як:


мм,


де Di = 0.3 мм - двостороння товщина власної ізоляції провідника.

Відповідно до ГОСТ 16774-78 остаточно приймаємо bm1 = 7,5.

Остаточно ширина паза:


bП1 = n1 Г— (bm1 + Di) + 2 bi1 = 2 (7,5 +0,3) +15,4 = 31 мм.


Ставлення bП1/t1 = 31/62б396 = 0,497

Приймаються попередню щільність струму по рис. 4-4 виходячи з ширини паза: j1 = 4,8 А/см2. p> Необхідна площа поперечного перерізу стержня:


мм2.


Приймаються комбінований стрижень з трьома суцільними провідниками на один порожнистий N = 3.

Попередня висота полого провідника:


мм.


Відповідно до ГОСТ 16774-78 для мідних проводів марки ПСДП, вибираємо найближче значення для висоти суцільного провідника, із запропонованого ряду. ам.п = 5мм....


Назад | сторінка 2 з 20 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Захист обмотки статора генератора від однофазних КЗ
  • Реферат на тему: Розрахунок обмотки статора трифазного асинхронного двигуна при наявності ма ...
  • Реферат на тему: Розрахунок обмотки статора трифазного асинхронного двигуна при наявності ма ...
  • Реферат на тему: Технологічний процес виготовлення статора трифазного асинхронного двигуна
  • Реферат на тему: Операція фрезерування паза