традиційні зразки і норми, що концентрують досвід предків;
В· зміна видів засобів і цілей діяльності відбувалося вельми повільно;
В· в суспільній та індивідуальній свідомості панували сакральні, релігійно-міфологічні уявлення та канонізовані стилі мислення, що сприяло стабільності соціокул'турной системи;
В· початкові форми наукового знання формулювалися й викладалися у вигляді рецептури для наявних форм діяльності;
В· через особливості соціокультурної практики не склалася розвинена наука з її теоріями і націленістю на відкриття нових об'єктів досліджень.
І раптом у процесі історичної еволюції з'являється дивовижна соціокультурна система, що володіє іншим рівнем соціальної динаміки і небаченим для традиційних систем темпом прогресу. Дана соціокультурна система, як зазначалося вище, є гетерогенною і характеризує коло європейських культур. Іншими словами, виникає В«техногеннаВ» цивілізація, якій притаманне швидка зміна техніки і технологій в силу систематичного використання у виробництві наукових знанні (В.С. Стьопін). Саме систематичне застосування наукових знань у виробництві призводить до технічних, а потім і науково-технічним революціям, що кардинально змінює ставлення людини до природи і системі виробництва. З розвитком техногенної цивілізації прискорюється оновлення штучно створеної людиною для своєї життєдіяльності предметного середовища (або, як кажуть, В«неорганічного тіла людиниВ», В«другої природи людиниВ»). Це, у свою чергу, сприяє зростанню динаміки соціальних зв'язків, щодо швидкої трансформації стилів життя і мислення, формуванню нових зразків і цінностей. p align="justify"> Виникнення західноєвропейської техногенної цивілізації являє собою одну із загадок науки. В її основі лежить цілий комплекс матеріальних і духовних чинників, істотним з яких є економічний, бо він зіграв чималу роль в економічному підйомі середньовічної Західної Європи. В«Економічний ривок Західної Європи в доіндустріальну епоху, пише В.А. Мельянцев, один з найбільших і як і раніше загадкових феноменів світової економічної історії. Справді, чому і як відстала, бідна, напівдика периферія Євразії, який, по суті, була Європа в другій половині першого тисячоліття н.е., зуміла до початку промислової революції значно просунутися вперед, наздогнавши і перегнавши інші, перш могутні імперії і держави, звернувши деякі з них у колонії та залежні країни? В»
У своїй фундаментальній роботі В«Схід і Захід в другому тисячолітті: економіка, історія та сучасністьВ» він зазначає, що до початку нинішнього тисяч. 1е-ку відставання західної від східної та південної частин Євразії було значним: за душового ВВП - щонайменше дворазовим; з урахуванням інших показників, що включають ріве...