ою даної роботи є джерелознавчий аналіз матеріалу, отриманого в результаті розкопок радімічскіх курганів, з подальшою історичної інтерпретацією його результатів. У зв'язку з цим ставляться такі завдання:
аналіз і дослідження джерельної та літературної бази з проблеми;
класифікація і порівняльна характеристика різних рис поховального обряду;
аналіз типології похоронного інвентарю;
перегляд хронології і виділення стадій радімічскіх курганних старожитностей;
уточнення меж і складання карти землі радимичів.
1. Історіографія
Слід ще при початку опису джерельної та літературної бази сказати, що дослідження проблеми курсової роботи тісним чином пов'язане з археологічними дослідженнями на Гомельщине і частини Могильовської області. Тому основна частина джерельної бази даної проблеми становить саме археологічний матеріал, отже, і література з досліджуваного питання - в чому різного штибу археологічна. p align="justify"> Багатьма польовими сезонами створювалися археологічні колекції з історії східнослов'янського племені радимичів. Ці факти зіставлялися з наявними в малій кількості письмовими свідченнями і тоді прояснялася загальна картина в проблемі існування та генезису племені. p align="justify"> Серед письмових джерел слід передусім відзначити Повість минулих років, де є перша відома згадка про плем'я радимичів, де вони виставляються як дикунська плем'я. Згадується і сепаратистські дії племені, які призвели до протистояння з київським військом воєводи князя Володимира на річці Піщани. p align="justify"> Слід зазначити, що саме письмові джерела і спонукають археологів займатися дослідженнями в локалізованому ареалі і доводити ті чи інші дані у джерелі письмовому.
Роботи з дослідження радимичів почалися ще в XIX столітті, коли за сприяння Російського географічного товариства і його філії на білоруських землях значно зріс інтерес до історії та археології регіону. Тому слід відзначити деякі персоналії. Тих, хто займався дослідженнями в проблемі ідентифікації, розвитку племені радимичів. Ці персоналії зазначив по роках В.В. Богомольнік і О.А. Макушніков у роботі В«РадимичіВ». Серед таких дослідників слід відзначити П.М. Єременко С.Ю.Чоловскій В. Б. Антонович, Є.Р. Романов та інших. але ці дослідники не створили жодного об'ємного видання з проблеми, що не узагальнювались археологічні висновки.
У 20-ті роки білоруські археологи розгорнули інтенсивну роботу з виявлення, паспортизації та обліку археологічних пам'яток південній Білорусії. Були отримані нові достовірні матеріали для археологічної карти. Проводилися невеликі, але результативні розкопки. У 1927 р. А. Д. Коваленя і С. С. Шутов почали вивчення Турова і розкопали поблизу нього три кургани (у д. Ричево). У 1928 р. А....