живши близько року в торговому підприємстві в Марселі, він назавжди відчув огиду до торгівлі. p align="justify"> У 1806 році, позбавлений засобів до існування, він знову надходить на військову службу. З армією Наполеона бере участь у війнах проти Пруссії та Австрії. У справах служби він був у різних країнах Західної Європи і брав участь у поході Наполеона на Росію. p align="justify"> Наполеонівські війни Стендаль сприймав як продовження революційної боротьби проти монархії і феодального світу, до армії Наполеона ставився як до революційної. Він був вражений поразкою імператора в 1814 році і реставрацією династії Бурбонів. Після Реставрації Стендаль відмовився їхати з Італії і повертатися до Парижа. В Італії він друкує свій перший твір - три біографії: В«Життєпис Гайдна, Моцарта і МетастазіоВ». p align="justify"> Стендаль брав участь в русі карбонаріїв - таємної революційної організації, що боролася за звільнення країни від австрійського панування. Згодом письменник відобразив ці події у новелі В«Ваніна ВанініВ». У ці ж роки він познайомився з революційними італійськими романтиками і написав свої перші нариси з історії мистецтва, серед яких: В«Історія живопису в ІталіїВ», В«Рим, Неаполь і ФлоренціяВ». p align="justify"> У 1821 році Стендаль був змушений повернутися в Париж. Його запідозрили в участі в організації карбонаріїв, і він покинув Італію. У Парижі життя було дорожче, ніж в Мілані, і Стендаль мав заради заробітку писати дрібні статті для французьких і англійських журналів. Часу на те, щоб писати роман, залишалося дуже мало. p align="justify"> Він приїхав до Франції в розпал суперечок між поетами-романтиками і поетами-класицистами. Період з 1822 по 1830 роки - час активної публіцистичної діяльності Стендаля. У 1822 році, живучи в Парижі, він написав трактат В«Про любовВ», в 1823-1825 роках - свою найважливішу роботу з естетики В«Расін і ШекспірВ», в 1824 році - В«Життя РоссініВ». Стендаль виступив з маніфестом письменника-реаліста, тим самим підтримавши романтиків. У творі В«Расін і ШекспірВ» він проголосив принципи нового мистецтва, які можна звести до наступних тез: вічного мистецтва немає; мистецтво створюється епохою; єдиних понять краси для всіх часів і народів немає; мистецтво повинно стояти на рівні великих історичних проблем свого часу; мистецтво повинно відповідати естетичним запитам людей певної історичної епохи. В«До того ж нам потрібна не література, створена для двору, а література, створена для народу; ...В». p align="justify"> Політичні та естетичні погляди Стендаля найбільш повно втілилися в його кращому романі В«Червоне і чорнеВ». Роман був написаний в період гострої політичної боротьби напередодні Липневої революції 1830 року, що поклала кінець епосі Реставрації. Роман має підзаголовок В«Хроніка XIX століттяВ». В«Червоне і чорнеВ» - це своєрідна картина епохи Реставрації, епохи несправедливості, злоби, підлості. В основу сюжету роману був покладений матеріал судової хроніки, який Стендаль прочитав в газ...