justify"> Дитина розглядається як майбутній будівельник соціалізму в одному випадку або носій ідеї нації в іншому. У цьому виражається особливість звернення до колискових - їх ритмічне схожість з робочими піснями, що відображають в собі ритми трудового процесу, представленого в даному випадку як ритм рухів розгойдується колиски. Одним з перших дослідів в цьому напрямку (якщо не найпершим) став вірш М.П. Герасимова (1924), де традиційний мотив заколисування включає згадка про фабрично-заводських турботах батька (В«Завтра раненько гудок// Сон твій обірве чуйний.// Я знову в завод підуВ»), а заклик до сну - впевненість в радянській допомоги та пестливе звернення до дитини як дизелю:
Спи, мій хлопчик,
пі, мій світ.
Сон твій стерегтиме Рада.
Спи, мій дизель,
Спи, силач,
Баю, люлі, не плач. [1]
Виникає цілий феномен В«дитячоїВ» літератури. Так, наприклад, радянські діти, які виросли на книгах Н. Носова про Незнайка, не підозрювали, що В«Незнайко в Сонячному містіВ» - зображення комунізму, почасти пародирующее утопічний працю Кампанелли В«Місто сонцяВ». Це дитяча література, в якій є іронія, зрозуміла лише дорослим. [9]
Якщо розглядати сталінський фольклор з точки зору архетипових образів, то Сталін виконує в культурі роль (і функції) батька, батьківщина стає матір'ю, а весь радянський народ - їх дітьми (відповідно братами один одному). Таким чином, створюється міфологічна структура СРСР як великої родини. Пізніше з'явився образ (архетип) ворога і боротьба з ним сприяв консолідації цієї сім'ї. [6]
Розуміння народності сприяє тому, що виникає і вкорінюється термін В«проста російська людинаВ». Створюється образ так званої колективної особи, основа світовідчуття якої - причетність до великої людської спільності. p align="justify"> У цілому головний сюжет радянського мистецтва був дуже ідеологічність (міфологічна основа) - з хаосу світ набуває стан космосу (порядку). Герой такого сюжету завжди, в кінцевому рахунку, виходить на правильний, потрібний шлях (телеологічний сюжет). Так виникає ідея переробки (В«перековуванняВ») людини - придушення інстинктів, перемога розуму і боргу (ідея В«насильства над природоюВ» М. Горького). Основу В«перековуванняВ» становив процес переробки маргіналів у свідомих громадян (через систему таборів), під яким В«маскувалосяВ» покарання. p align="justify"> А. Синявський [10] порівнює соцреалізм з класицизмом, виділяючи в ньому, так само як і в класицистичному мистецтві, ідею переваги загального над приватним, почуття над боргом, ідею служіння державі, чіткий розподіл персонажів на позитивних і негативних. p align="justify"> Таким чином, радянське мистецтво стає знаряддям пропаганди влади. Інструментом цієї п...