ження. p align="justify"> Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються з приводу походження государства.
Предметом дослідження є аналіз основних теорій походження держави.
У роботі використані праці таких авторів, як: А.А. Алексєєв, І.В. Григор'єва, Н.І. Матузов, А.А. Поляков та ін
Методологічну основу дослідження становлять історичний метод, методи моделювання та прогнозування, а також метод порівняльного аналізу.
Курсова робота складається з вступу, двох розділів і висновку.
У першому розділі будуть досліджені передумови виникнення держави, а так само шляху його формування;
У другому розділі мова піде про основні теоріях походження держави;
У висновку будуть зроблені висновки з проведеного дослідження.
Глава 1. Загальна характеристика походження держави
.1 Причини появи держави
Для того, що б дослідити теорії походження держави, розберемося, які ж були передумови до виникнення держави та шляхи формування держави.
Держава являє собою складну і зрілу форму організації людського суспільства і відіграє ключову роль у формуванні цивілізації. Найдавніші людські суспільства державністю не володіли. Але виникнення держави є настільки ж закономірним етапом розвитку будь-якого В«історичногоВ» народу, як і набуття, окремою людиною повної дієздатності після безтурботних і безвідповідальних років отроцтва. Пояснюється це тим, що передумови для виникнення держави укладені в природі самого суспільства. p align="justify"> Виникнення перших в історії людства держав зумовлено поділом соціально-однорідного суспільства на класи і соціальні групи з різноманітними, нерідко протилежними інтересами. Це був неминучий, закономірний результат розвитку економіки. Економіка первіснообщинного ладу прогресувала у міру вдосконалення знарядь праці. Першорядне значення має велике розподіл праці. Першим від землеробства відокремилося скотарство, другим - ремесло, пізніше відокремився клас купців, людей, зайнятих тільки товарним обміном. Це третє велике розподіл праці. p align="justify"> Поділ праці і пов'язане з ними вдосконалення знарядь праці дали поштовх зростанню продуктивності праці. Виник надлишковий продукт. Надлишковий продукт як наслідок зростання продуктивності праці зумовив появу економічної можливості для товарообміну і привласнення результатів чужої праці, виникнення приватної власності. Його наявність дозволило деяким головам сімей, а також старших та воєначальникам зосереджувати (накопичувати) у своїх руках знаряддя праці, запаси вироблених товарів, а пізніше і володіти відокремленими ділянками землі. Ця можливість реалізовувалася в процесі обміну надлишкового продукту (спочатку випадкового і нерівноцінного), що спричинило за собою ма...