Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Монархія в Росії у ХХ ст.: Причини загибелі

Реферат Монархія в Росії у ХХ ст.: Причини загибелі





ustify"> Зроблені урядом конституційні поступки були обумовлені посиленням революційного руху, а не впливом ліберальних ідей і програм.

Основні державні закони були затверджені імператором Миколою II 23 квітня 1906

Основні закони закріплювали такі громадянські права і свободи, як недоторканність житла і власності, свобода переміщення, вибору професії, слова, друку, зборів, віросповідання та ін

Незважаючи на поразку революції 1905 року, трудящі класи придбали певні економічні та політичні завоювання. Робітничому класу вдалося домогтися скорочення тривалості робочого дня до 9-10 годин, підвищення заробітної плати, зниження тарифів. Була введена система колективних договорів робітників з підприємцями, регламентовано порядок організації роботи та відпочинку. Селяни домоглися скасування викупних платежів. Розпочата П.А. Столипіним аграрна реформа дозволяла селянам вихід із громади з правом передачі землі в особисту власність. Це відкривало простір буржуазного підприємництва на селі, формування значного шару сільській буржуазії.

Найважливішим політичним підсумком 1905 стало створення в Росії першого представницького законодавчого установи - Державної думи.

Державна дума проіснувала близько 12 років, аж до падіння самодержавства і мала чотири скликання. У всіх чотирьох Державних думах переважна становище серед депутатів займали представники помісного дворянства, верхів міської інтелігенції і селянства. Першим головою думи став професор Московського університету, фахівець з римським правом кадет С.А. Муромцев, головами думи в різний час були кадет Ф.А. Головін, Н.А. Хомяков, лідер «октябристів» А.І. Гучков. З 1911 р. до падіння самодержавства думою керував «октябрист» М.В. Родзянко.

Найважливішою частиною діяльності думи була робота над законопроектами. Законопроекти надходили на обговорення думи, якщо пропозиція виходила не менше ніж від 30 її членів. Законопроекти обговорювалися в думі надзвичайно повільно і часто застрявали в комісіях.

Так, уряд П.А. Столипіна розробило серію буржуазних реформ, але законопроекти вносилися в думу занадто повільно. Лише в 1909 р. з думи почали виходити перші великі проекти. І тільки законопроекти про земельну реформу встигли пройти через верхню палату - Державна рада. 14 червня 1910 він отримав силу закону. Решта проектів після того, як був убитий Столипін, були провалені Державною радою.

Однією зі сфер думської діяльності була участь в установі державної розпису видатків та контроль за її виконанням. Проте повноваження думи в галузі бюджету були обмежені. Частиною повсякденної діяльності думи були і запити до уряду з приводу незаконних дій влади. Але вони були недостатньо дієвими в результаті невиконання їх урядовими органами.

З створенням Державної думи проблема дійсної модернізації політичного ладу країни вирішена не була. Після революції 1905-1907 рр.. в Росії склався цілий спектр політичних партій, які відображали інтереси самих різних соціальних груп. Характерною рисою було створення безлічі партій, які часто мало відрізнялися один від одного і швидко розпадалися. У 1906 р. в країні існувало до 50 партій, в 1917 р. - більше 70, а всього з кінця XIX в. і до закінчення громадянської війни (1920) - близько 90. Революція привела до виникнення Рад, ши...


Назад | сторінка 2 з 8 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Царські маніфесті 1905 року та система віборів до ДЕРЖАВНОЇ Думи
  • Реферат на тему: Порядок формування Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації
  • Реферат на тему: Характеристика виборчих законів з виборів до Державної думи 1907 - 1917 рр
  • Реферат на тему: Тенденції розвитку законодавства про вибори депутатів Державної Думи Федера ...
  • Реферат на тему: Організація діяльності Державної Думи