Парижа та кількох інших міст Франції, які супроводжуються різноманітними актами вандалізму, а також знищення декількох порівняно бідних кварталів Лондона їх мешканцями в середині серпня 2011 року. Зовсім не дивно, що до традиційно-шкільним засобам виховання дітей та молоді все частіше пропонують залучити та релігійні.
Такому повороту виховних справ надає явне сприяння явище" європейського етнорелігійного ренесансу" [5] і розчарування в очікуванні на ефективне використання цінностей ринково-ліберального суспільства серед пастви поширених на континентальних територіях церков. Наприклад, у Німеччині" ... спостерігається відхід від традиційних релігійних цінностей. Щороку багато тисяч людей виходять з католицької та протестантської церков. Навіть виключно ліберальна політика і позиція протестантської церкви, яка припускає, наприклад, жіноче священство, розлучення священнослужителів, гомосексуальні шлюби, не в змозі зупинити процес масових виходів з церкви" [1, с.107].
Подібне явище неможливо пояснити розчаруванням громадян зниженням рівня життя або тягарем безробіття, адже саме Німеччина краще за інших держав Європейського Союзу подолала всі останні світові фінансові та інші кризи, саме вона стала головним економічним рятувальником Європейського Союзу, закачаного від безрозсудною соціальної та фіскальної політики Греції, багато років що жила заможно не з власними зусиллями, а за кошти інших держав. Нарешті, в 2011 році німці повернули собі світове лідерство за вартістю експортованих товарів, заробивши на них астрономічну суму - понад тисячу мільярдів євро.
Можливу причину цього розчарування багатьох німців у традиційно-духовних інструментах соціальної стабільності та єдності ми вбачаємо в зниженні впливу тих великих суспільних ідей, які в минулому успішно згуртовували німців до загальної діяльності: формування великої нації в ХІХ столітті, відновлення мирного життя і подолання больових уроків ідеологічного засліплення вченням нацизму в другій половині ХХ ст., злиття двох ворогуючих між собою держав (ФРН та НДР) в єдине ціле, нарешті, відновлення національної єдності після повного краху комунізму в Європі і розпаду Радянського Союзу, який тримав на німецьких землях велику і найбільш боєздатну частину своєї гігантської армії. Подолання проблем об'єднання" Вессі" і" оссі" (східних і західних німців) і значні економічні успіхи першої декади ХХ століття певним чином знизили цікавість більшості громадян до великих національним завданням. Цілком можливо - це сталося тому, що їх або не існувало, або їх недостатньо акцентували керівники держави, вельми заклопотані проведення майже безперервних акцій по рятуванню всього Європейського Союзу.
Тим часом, чутлива до різноманітних впливів етико-моральна сфера не могла сама собою перебувати в тому стані, що вимагає сучасне вельми гетерогенне суспільство Німеччини. Процитуємо думка німецьких учених про свою рідну країну:" Демографічна ситуація в Німеччині характеризується скороченням чисельності молодих груп населення при різкому збільшенні числа іноземних дітей, народжених на німецькій території. Згідно з останніми статистичними даними, іммігранти в Німеччині набагато частіше, ніж представники місцевого населення, стають клієнтами всіляких психологічних і соціальних служб. Крім того, для них характерний більш низький освітній рівень, часта безробіття і соціальне розшарування. Особливо це стосується молодого покоління" . [1, с. 105].
Ні...