> .1 Структурна схема підсилювача   
  Для забезпечення необхідного коефіцієнта посилення рівного 30 дБ і однаковою полярності сигналу на вході і виході приймемо число каскадів підсилювача рівне 2, кожен каскад вносить свій внесок у посилення. Також вхідний відповідає за забезпечення однакової полярності вхідного і вихідного сигналів. 
  Структурна схема підсилювача, наведена на малюнку 2.1, містить крім підсилювальних каскадів джерело сигналу і навантаження. 
   Рисунок 2.1 - Структурна схема підсилювача 
    1.2 Розрахунок вихідного каскаду  
    .2.1 Вибір робочої точки  
  Розрахуємо робочу точку двома способами: 
 . При використанні активного опору Rк в ланцюзі колектора. 
 . При використанні дроселя в ланцюзі колектора. 
 . Розрахуємо робочу точку при використанні активного опору Rк в ланцюзі колектора [2]. 
   Малюнок 2.2 - Каскад з активним опором в ланцюзі колектора. 
   Розрахунки проводяться за умови, що: 
 ,; 
  ; 
 ; (2.2.1) 
 ; 
 ; 
   Розрахуємо струм робочої точки: 
  ; (2.2.2) 
  Для ІУ однополярних сигналів з великою шпаруватістю: 
  ; (2.2.3) 
   Постійна потужність, що розсіюється на колекторі: 
  ; (2.2.4) 
   Потужність, що розсіюється на: 
  ; (2.2.5) 
   Необхідне значення напруги джерела живлення для розглянутих вище випадків одно: 
  ; (2.2.6) 
   споживається: 
  ; (2.2.7) 
   Вихідна потужність: 
  ; (2.2.8) 
  Коефіцієнт корисної дії: 
  ; (2.2.9) 
				
				
				
				
			   Нехай,. 
  Знайдемо за формулою (2.2.1): 
 . 
  Розрахуємо робочу точку за формулами (2.2.2) і (2.2.3): 
 ; 
  Т.к. виявляються значно менше аналогічних довідкових значень для малопотужних транзисторів, то покладемо. 
 ; 
  Визначимо по (2.2.6): 
 ; 
  Знайдемо споживану потужність, потужність, що розсіюється на колекторі, вихідну потужність і потужність, що розсіюється на Rк за формулами (2.2.7), (2.2.4), (2.2.8) і (2.2.5) відповідно:  p> 
; 
 ; 
 ; 
 . 
  З формули (2.2.9) знаходимо ККД: 
 . 
 . Розрахуємо робочу точку при використанні дроселя в ланцюзі колектора [2]. 
   Малюнок 2.3 - Каскад з дроселем в ланцюзі колектора. 
   Нехай, 
 , т.к. опір дроселя по змінному струмі. 
  Розрахуємо робочу точку за формулами (2.2.2) і (2.2.3): 
 . 
  Т.к. виявляються значно менше аналогічних довідкових значень для малопотужних транзисторів, то покладемо. 
 ; 
  Знайдемо Еп за формулою (2.2.6) з урахуванням того, що опір дроселя по постійному струму: 
 . 
  Знайдемо споживану потужність, потужність, що розсіюється на колекторі і вихідну потужність (2.2.7), (2.2.4) і (2.2.8) відповідно: 
 ; 
 ; 
 . 
  З формули (2.2.9) знаходимо ККД: 
 . 
  Результати вибору робочої точки двома способами наведені в таблиці 2.1. 
   Таблиця 2.1 - Результати розрахунків робочої точки ...