ня розширеного відтворення. Таким чином, отримання прибутку від інновації і використання її в якості джерела фінансових ресурсів становить зміст відтворювальної функції інновацій.
Однак прибуток, отриманий за рахунок реалізації інновації, може використовуватися по різних напрямках, в тому числі в якості капіталу. Цей капітал може направлятися на фінансування нових видів інновацій. Таким чином, використання прибутку від інновації для інвестування складає зміст інвестиційної функції інновації. Разом з тим отримання підприємцем прибутку за рахунок реалізації інновації прямо відповідає цільовій функції будь-якого господарського комерційного суб'єкта. Це збіг служить стимулом підприємця до нових інновацій, спонукає його постійно вивчати попит, удосконалювати організацію маркетингової діяльності, застосовувати сучасні прийоми управління фінансами. Все вищезазначене складає зміст стимулюючої функції інновації [12].
Однак які функції інновації в суспільному розвитку?
перше, інновації є каналом для втілення в життя досягнень людського інтелекту, науково-технічних результатів, сприяючи інтелектуалізації трудової діяльності, та підвищення її наукоємності (закономірність зростаючої інтелектуалізації суспільства в міру руху його від ступеня до ступеня ).
друге, за допомогою інновації розширюється коло вироблених товарів і послуг, поліпшується їх якість, що сприяє зростанню потреб кожної людини і суспільства в цілому і задоволення цих потреб (закон піднесення і диференціація потреб).
третє, інновації дають можливість залучати у виробництво нові продуктивні сили, виробляти товари та послуги з меншими затратами праці, матеріалів, енергії (закон економії праці).
четверте, концентрація інновацій у цій чи іншій сфері допомагає привести у відповідність структуру відтворення зі структурою змінених потреб і структурою зовнішнього середовища (закон пропорційності розвитку).
Отже, інновації є непридатним елементом реалізації основних законів розвитку суспільства, а також умовою його життєстійкості, динамічності і виживання.
Класифікація інновацій можна проводити за різними схемами, використовуючи різні класифікаційні ознаки. У вітчизняній літературі проводяться різні класифікації інновації. П.М. Завлін і А.В. Васильєв пропонують класифікацію інновацій, що базується на семи класифікаційних ознаках:
- область застосування (управлінські, організаційні, соціальні, промислові та ін);
- етапи НТП (наукові, технічні, технологічні, конструкторські, виробничі, інформаційні);
- ступінь інтенсивності («Бум», рівномірні, слабка, масова);
- темпи здійснення інновацій (швидкі, уповільнені, затухаючі, наростаючі, рівномірні, стрибкоподібні);
- масштаби інновацій (трансконтинентальні, транснаціональні, регіональні, великі, середні, дрібні);
- результативність (висока, низька, середня);
- ефективність інновацій (економічна, соціальна, екологічна, інтегральна).
Деякі фахівці класифікують інновації за такими формами:
- продуктові (зміни до продукції);
- технологічні (зміни в засобах та методах виробництва). ...
