анови системи освіти, науки, театри, музеї.
Актуальність представленої теми не викликає сумніву тому як соціальні інститути духовної сфери відіграють активну роль у житті суспільства.
Метою курсової роботи - розкрити теоретичну сутність соціальних інститутів духовної сфери, зокрема християнства. Показати їх ролі в житті суспільства і простежити стан соціальних інститутів духовної сфери в умовах розвитку сучасного суспільства.
1. Соціальні інститути <# «justify"> знаходяться між собою в соціальних зв'язках.
1.1 Ознаки соціального інституту
Кожен соціальний інститут має як специфічні особливості, так і спільні ознаки з іншими інститутами.
Виділяють наступні ознаки соціальних інститутів:
установки та зразки поведінки (для інституту сім'ї - прив'язаність, повага, довіра; для інституту освіти - прагнення до знання);
культурні символи (для сім'ї - обручки, шлюбний ритуал; для держави - гімн, герб, прапор; для бізнесу - фірмова марка, патентний знак, для релігії - ікони, хрести, Коран); p>
утилітарні культурні риси (для сім'ї - будинок, квартира, меблі; для освіти - класи, бібліотека; для бізнесу - магазин, фабрика, устаткування);
усні та письмові кодекси поведінки (для держави - конституція, закони; для бізнесу - контракти, ліцензії);
ідеологія (для сім'ї - романтичне кохання, сумісність; для бізнесу - свобода торгівлі, розширення справи; для релігії - православ'я, католицизм, іслам, буддизм).
Слід зазначити, що інститут сім'ї та шлюбу перебуває на перетині функціональних зв'язків усіх інших соціальних інститутів (власності, фінансів, освіти, культури, права, релігії тощо), будучи при цьому класичним прикладом простого соціального інституту . Далі ми зупинимося на характеристиці основних соціальних інститутів.
.2 Функції та характеристики соціального інституту
Найважливішою характеристикою соціальних інститутів є їх функції в суспільному середовищі, що складається з інших соціальних інститутів. Основними функціями соціальних інститутів є наступні: 1) стабільне задоволення потреб людей, заради яких інститути виникли; 2) збереження стійкості суб'єктивних регуляторів (потреб, цінностей, норм, переконань); 3) визначення прагматичних (інструментальних) інтересів, реалізація яких веде до виробництва благ, необхідних для задоволення відповідних потреб; 4) адаптація наявних коштів до обраних інтересам; 5) інтеграція людей в кооперативну зв'язок навколо виділених інтересів; 6) трансформація зовнішнього середовища в необхідні блага.
У сучасній соціології існують різні визначення даного поняття. Так, російський соціолог Ю. Левада визначає «соціальний інститут» як «щось подібне органу в живому організмі: це вузол діяльності людей, що зберігається стабільним протягом певного періоду часу і забезпечує стабільність всієї соціальної системи». У західній соціології під соціальним інститутом найчастіше за все розуміють стійкий комплекс формальних і неформальних правил, принципів, норм, установок, що регулюють різні сфери людської діяльності і організують їх у систему ролей і статусів.
При всіх відмінностях подібних визначень у...