омадський аспекти. [15]
У Федеральному законі «Про соціальний захист інвалідів у Російської Федерації« інвалід - особа, яка має порушення здоров'я зі стійким розладом функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності та викликає необхідність її соціального захисту ».
Обмеження життєдіяльності - повна або часткова втрата особою здатності або можливості здійснювати самообслуговування, самостійно пересуватися, орієнтуватися, спілкуватися, контролювати свою поведінку, навчатися і займатися трудовою діяльністю. [16]
.2 Порядок і умови визнання особи інвалідом
Медико-соціальна експертиза здійснюється з використанням класифікацій та критеріїв за визнанням громадян інвалідами,
Сам факт наявності будь-якого хронічного захворювання, наслідків травми або фізичної дефекту ще служить підставою для встановлення групи інвалідності. Вона встановлюється лише в тих випадках, коли наслідки захворювань або травм ведуть до обмеження тих чи інших сфер життєдіяльності і обумовлюють необхідність здійснення заходів соціального захисту.
Залежно від ступеня вираженості обмежень життєдіяльності та соціальної недостатності визначається I, II або III група інвалідності.
Критерієм для визначення I групи інвалідності (найважчою) служить соціальна недостатність, що вимагає соціального захисту або допомоги, внаслідок порушення здоров'я зі стійким значно вираженим розладом функцій організму, зумовленим захворюваннями, наслідками травм або дефектами, що призводять до різко вираженого обмеження однієї з категорій життєдіяльності або їх поєднання.
Критерії встановлення I групи інвалідності:
нездатність до самообслуговування чи повна залежність від інших осіб;
нездатність до самостійного пересування і повна залежність від інших осіб;
нездатність до орієнтації (дезорієнтація);
нездатність до спілкування;
нездатність контролювати свою поведінку.
Критерієм для встановлення II групи інвалідності служить соціальна недостатність, що вимагає соціального захисту або допомоги, внаслідок порушення здоров'я зі стійким вираженим розладом функцій організму, зумовленим захворюваннями, наслідками травм або дефектами, що приводять до вираженого обмеження однієї з категорій життєдіяльності або їх поєднання. [11]
Порушення життєдіяльності не викликають необхідності постійного догляду, але вимагають використання допоміжних засобів та створення спеціальних умов для компенсації порушених функцій. Що стосується трудової діяльності, то ці хворі або повністю непрацездатні, або можуть виконувати працю лише в спеціальних особливо створених умовах. По здатності до виконання трудової діяльності інваліди II групи диференціюються таким чином:
особи, у яких наступила повна втрата працездатності внаслідок порушених функцій організму;
особи, яким всі види трудової діяльності на тривалий період часу протипоказані внаслідок можливості погіршення перебігу захворювання під впливом трудової діяльності;
особи з важкими хронічними захворюваннями, комбінованими ...