грошово-кредитної політики
· Продаж цінних паперів. Продаючи цінні папери на відкритому ринку, центральний банк знижує резерви комерційних банків.
· Підвищення резервної норми. Збільшення резервної норми автоматично позбавляє комерційні банки надлишкових резервів і зменшує величину грошового мультиплікатора.
· Підвищення облікової ставки. Зростання облікової ставки послаблює інтерес комерційних банків до нарощування своїх резервів через запозичення у центрального банку [17, с. 327].
Такий набір заходів отримав назву політики «дорогих» грошей (стримуючої і рестрикційної грошово-кредитної політики). Її мета - скоротити витрати і контролювати інфляцію шляхом обмеження грошової маси.
Таким чином, центральний банк завжди вибирає той чи інший тип грошово-кредитної політики, виходячи із стану економіки країни.
1.2 Цілі грошово-кредитної політики
Механізм впливу грошово-кредитної політики на стан економіки досить складний, тому, центральні банки, у процесі прийняття рішень щодо грошово-кредитної політики розглядають дві групи показників: кінцеві та проміжні цілі.
Кінцеві цілі грошово-кредитної політики - це глобальні макроекономічні цілі, які є постійними для економіки всіх країн з ринковою економікою. Сучасні економісти зводять кінцеві цілі до досягнення орієнтирів так званого «магічного чотирикутника»:
· стабілізація рівня цін (відсоток інфляції);
· досягнення повної зайнятості (відсоток безробіття);
· рівноважний і стабільне економічне зростання (приріст ВВП);
· зовнішньоекономічна стабільність (рівноважний платіжний баланс).
Неможливо одночасно досягти всіх цілей, тому що деякі з них узгоджуються між собою, інші ж перебувають у стані протиріччя. Наприклад, забезпечення високих, стійких темпів економічного зростання обов'язково призведе до підвищення рівня зайнятості. Водночас дії, спрямовані на стабілізацію рівня цін, можуть супроводжуватися збільшенням безробіття. Тому необхідно встановити ієрархію цілей монетарної політики, враховуючи, що пріоритет, як правило, віддається підтримці стабільного рівня цін.
Особливість грошово-кредитного регулювання у тому, що центральний банк не в змозі прямо впливати на обсяг випуску, рівень зайнятості, але може сприяти досягненню кінцевих цілей, впливаючи на певні параметри грошово-кредитної сфери, які безпосередньо пов'язані з реальним сектором економіки. Саме вони є проміжними цілями грошово-кредитної політики. Центральний банк визначає конкретні значення параметрів, контролюючи їх у процесі реалізації монетарної політики.
Виділяю наступні критерії вибору проміжної мети:
1. Вимірність, тобто повинна існувати змінна, яку можна швидко і точно розрахувати, щоб дати можливість банку оперативно отримувати інформацію про її стан.
2. Керованість. Для того щоб економічна змінна виявилося корисною, ставши проміжною метою, система грошово кредитної політики повинна мати можливість впливати на величину цієї змінної. Більш того, необхідна стійка і доступна для аналізу та прогнозу залежність між інструментами грошов...
