Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые обзорные » Виробництво вольфрамового ангідриду розкриттям вольфрамового концентрату автоклавно-содовим вилуговуванням

Реферат Виробництво вольфрамового ангідриду розкриттям вольфрамового концентрату автоклавно-содовим вилуговуванням





> 0 С відбувається повільна корозія в перерахованих кислотах, крім плавикової. Метал швидко розчиняється в суміші азотної і плавикової кислот.

Вольфрам знаходить широке застосування в сучасній техніці у вигляді чистого металу і в сплавах, з яких найважливіші - леговані сталі, тверді сплави на основі карбіду вольфраму, зносостійкі, корозійно-стійкі та жаростійкі сплави. До 50% видобутого вольфраму і використовують у чорній металургії для виробництва легованих сталей і чавунів. Вольфрамові сталі застосовують головним чином як інструментальні. З них найважливіші - швидкорізальні сталі, до складу яких вводять,%: W 8-20; Сг 2-7; V 0-2,5; Зі 1-5; З 0,5-1,0. Крім швидкорізальних застосовують і інші інструментальні вольфрамові та хромовольфрамовие сталі (з вмістом 1-6% W, 0,4-2% Сг). Крім того, вольфрам входить до складу магнітних сталей. p> Металеві вольфрам. Вольфрам в вигляді прутків, дроту, листа і різних кованих деталей застосовують у виробництві електроламп, радіоелектроніці і рентгенотехніці. Вольфрам - кращий матеріал для виготовлення ниток і спіралей в лампах розжарювання. Висока робоча температура (2200-2500 В° С) забезпечує високу світловіддачу, а мала швидкість випаровування - тривалий термін служби ниток. З вольфрамового дроту виготовляють катоди прямого напруження і сітки електронних генераторних ламп, катоди високовольтних випрямлячів, підігрівачі катодів непрямого напруження електронних приладів [1].

В В  1. Автоклавно-содовий спосіб розкладання вольфрамових концентратів
1.1 Фізико-хімічні основи автоклавно-содового розкладання

автоклавного-содовий спосіб був запропонований в СРСР 1932 р. В.С. Сирокомскім н в подальшому детально розроблений І.М. Масленіцкім і співробітниками інституту "Механобр" стосовно до переробки шеелитових концентратів і промпродуктов [1]. У Нині спосіб широко використовують на вітчизняних заводах, а також у інших країнах (США, Японії, Великобританії, ФРН, Австрії).

Переваги автоклавно-содового розкладання вольфрамового сировини перед способом спікання полягають у виключенні пічного процесу, що передує вилуговування, і кілька меншому вмісті домішок (особливо фосфору і миш'яку) у вольфраматних розчинах. Крім того, спосіб застосовний до розтину не тільки стандартних концентратів, а й низькосортних промпродуктов і хвостів збагачення, що містять 4-5% WO3.

Процес розкладання шеєліту розчинами соди заснований на обмінній реакції:


CaWO 4 (тв) + Na 2 СО 3 (раств) в†’ Na 2 WO 4 (раств) + СаСО 3 (тв). (1)


З достатньою швидкістю і повнотою реакція протікає при великій витраті соди (250-300% від РНК) і температурах 200-225 В° С, що вимагає здійснення процесу в автоклавах. Висока витрата соди обумовлений відносно малими значеннями концентраційної константи рівноваги реакції розкладання Kс, яка зростає з підвищенням температури і залежить від содового еквівалента (відношення кількості молей соди до 1 молю CaW0 4 ), значно знижуючись у міру його збільшення (табл. 1). Таким чином, необхідність проведення процесу при 200-225 В° С (в автоклаві) визначається і термодинамічними показниками (більш високі значення константи рівноваги), і збільшенням швидкості взаємодії при підвищених температурах. Для повного вилучення вольфраму з шеєліту в розчин при 200 В° С мінімальний содовий еквівалент повинен дорівнювати 2,5, а при 225 В° С 2,0. Для реальних концентратів, що містять домішки інших мінералів, ця величина вище і залежить від вмісту в них W0 3 [2].


1.2 Кінетика процесу автоклавного вилуговування

Кінетика гетерогенної реакції розглянутого типу складається з ряду послідовних стадій: перенесення реагенту з обсягу розчину до поверхні твердої фази через прикордонний шар рідини; дифузії реагенту через шар твердого продукту реакції (шар Сасоз на частинках шеєліту); хімічної реакції на поверхні шеєліту; перенесення продукту реакції (Na 2 WO 4 ) в об'єм розчину. Дослідження кінетики взаємодії шеєліту (у формі пластинок з відомою поверхнею) з розчинами соди в інтервалі 150-200 В° С показали, що плівки Сасоз пористі і аж до товщини 110 мкм не впливають на швидкість процесу. Пористість плівки пояснюється тим, що молярний об'єм Сасоз менше молярного об'єму CaW0 4 (відношення молярних обсягів одно 0,75). При інтенсивному перемішуванні взаємодія протікає в кінетичній області, енергія активації процесу E = 75-92, кДж/моль. Слід враховувати, що при недостатній інтенсивності перемішування (що має місце в горизонтальних обертових автоклавах) реалізується проміжний режим: швидкість процесу визначається і швидкістю підведення реагенту до поверхні, і швидкістю хімічної взаємодії.


Таблиця 1. Залежність Кс і ступеня добування вольфраму Е від температури і содового еквівалента Q


Назад | сторінка 2 з 8 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Основи формальної кінетікі. ШВИДКІСТЬ хімічної Реакції
  • Реферат на тему: Газові закони і швидкість хімічної реакції
  • Реферат на тему: Реакції циклоприєднання, синтезів циклічних ангідридів на основі реакції Ді ...
  • Реферат на тему: Термодинамічний розрахунок для хімічної реакції в інтервалі температур
  • Реферат на тему: Моделювання системи управління реакційним апаратом на основі аналізу рівнян ...