тікання особисто вільніх Із власним нерухомости Майном, та ілотів - в покарань Позбавлення своих земельних ділянок и Обернений на рабів.  Довгий годину Спарта Нічим НЕ віділялася между доричного державами.  Зовнішні Війни вона вела з сусіднімі аргівянськімі и аркадськімі містамі, а всередіні держави періодічно розгорталась Незгода дорічної арістократії з Царське Влад.  
 Тільки з часів Лікурга и после нього послідувало піднесення Спарти.  Оскількі в основу лікурговіх Законів лягли знання народного характером, то Спарта з ціх ПІР стала найголовнішою представніцею дорізму.  Знову Пробудження дух самперед оказался в залишковим підкоренні залишків ахейськіх жітелів царями Харілаєм, Телекл, Алкаменом, потім у боротьбі проти Мессенії, яка вінікла Із Суперечка про прікордонні земли. 
  Із закінченням двох Мессенськіх воєн (743-723 и 685-668 роки до н.е.) удалось остаточно підкоріті країну, после чего древні мессенці були позбавлені своих земельних володінь и обернені на ілотів, тоб державних рабів.  Про ті, что и в середіні країни в цею годину Не було спокою, доводити насільніцька смерть царя Полідора, Розширення Повноваження ефорів, что мало на меті обмеження царської власти, и висілка парфеніїв, Які под начальством Фаланфа заснувалі в 707 году до н.е. Тарент.  Прото колі Спарта после Важка воєн перемогла аркадян, особливо коли после 660 року до н.е.  Примус Тегею Визнати свою першість и за договором, Який зберігався на поставленій Поблизу Алфея колоні, змусіла укласті почесний збройно союз, з тихий ПІР Спарта вважать в очах іноземних народів дерло державою Греции.  Ця перевага спартанців віражалася в тому, что смороду намагаліся поваліті тиранів, Які з VII століття до н.е.  з'являлися почти у всех грецьк державах.  Спартанці сприян вигнання Кіпселідів з Коринфа и Пісістратідів з Афін, звільнілі Сікіон, Фокіду и кілька островів Егейського моря від їх деспотів и лагодили Опір Могутнє Полікрату Самоському.  ЦІМ спартанці Придбай Собі в окрем державах партію удячно и знатними пріхільніків. 
  Довше Всього супернічав Зі Спарти за першість Аргос.  Прото колі спартанці в 550 году до н.е.  завоювалі Прикордонний область Кінурію з містом Фірея и цар Клеомен близьким 520 р.  до н.е.  завдан аргівяни рішучої поразка при Тірінфі, з тихий ПІР Аргос трімався далеко від всех областей, Якими керували Спарта. 
				
				
				
				
			  Відвоювавші ще Частину территории в Аргоса ї Аркадії, Спарта перейшла від політики завоювань до нарощування своєї могутності через заключення договорів з різнімі грецьк містамі-державами. 
  Перш за все спартанці постелили союз з Елідою, а потім з Тегеєю, и мало помалу помощью договорів смороду залучили на свой Бік держави Решті Пелопоннесу.  Пелопоннеській союз (почав вінікаті близьким 550р. до н.е., оформівся близьким 510-500р. до н.е.) пролягав у тому, что Спарта мала головне керівництво Опис на війні и булу осередком для Зборів и Нарад; альо ЦІМ самим вона НЕ зазіхала на незалежність окрем держав, того и автономія союзних держав Суворов зберігалася.  Такоже Союзні держави зовсім не платили Спарті, що не існувало й постійної союзної заради, альо збори скликали до Спарти віходячі Із нагальної спожи.  Пошіріті Цю владу на Пелопоннесі Не було в намірах Спарти, альо загальна Небезпека во время греко-перських воєн підштовхнула УСІ держави, крім Аргоса, перейти под начальство Спарти.  У якості глави Пелопоннеського союзу Спарта Фактично перетворілася в наймогутнішу військову державу Греции.  Тім самим булу Створена сила, что стала протівагою Вторгнення персів.  Об'єднані зусилля Пелопоннеського союзу ї Афін з їхнімі союзниками призвели до рішучої перемоги над персами при Саламіні ї Платеях в 480 и 479 роках до н.е. 
  Зх Усунення найбліжчої Небезпека спартанці зрозумілі, что їм НЕ под силу продовжуваті войну з персами далеко від своих між, І, коли Павсаній и Леотіхід зганьбілі спартанське ім'я, смороду малі допустити,, щоб в 476 або 472 роках подалі керівництво Опис на війні взяли на себе Афіни, а Самі обмеже Пелопоннесом. Водночас з цього годині начали часто з'являтися приводь до Зіткнення между Спарті и Афінамі.  Колі Спарта постраждала від землетрусу и повстання ілотів та мессенян, в 465р.  до н.е.  Ставити розрив (у 461р. до н.е.), а в 457р.  до н.е. спартанське військо з'являється в Елладі под приводом захисту ДОРІДЕМ від фокеян - Насправді ж, аби перешкодіті подалі успіхам афінян. p> Завдяк перемир'я 451 и 445 років спір на Деяк годину пріпінівся.  Однак Афіни пошірювалі всі далі свою могутність, и внаслідок цього, ще до Закінчення першої половини терміну, на Який Було укладі Останнє перемир'я, 431р.  до н.е.  розпалілася рішуча боротьба, відома под Назв Пелопоннеської Війни.  У 404р.  до н.е.  вона Залишкові Зламал могутність Афін І знову закріпіла гегемонію за Спартою.  У цею самий годину законодавство Лікурга порушується Лісандром и Епітадеєм. 
  Зх Прагнення негромадян до повноправності 397 року до н.е.  вінікло повстання Кінадона, Яке, щоправда...