сового стану, яке характеризує фінансову спроможність підприємства. Управління фінансовою стійкістю є важливим завданням менеджменту на всьому протязі існування підприємства з метою забезпечити незалежність від зовнішніх контрагентів (зовнішня фінансова стійкість - стійкість відповідати за своїми боргами і зобов'язаннями) і раціональність покриття активів джерелами їх фінансування (внутрішня фінансова стійкість). [7]
Фінансова стійкість - складова частина загальної стійкості підприємства, збалансованість фінансових потоків, наявність засобів, що дозволяють організації підтримувати свою діяльність протягом певного періоду часу, у тому числі обслуговуючи отримані кредити lt; # justify gt; У процесі постачальницької, виробничої , збутової і фінансової діяльності відбувається безперервний процес кругообігу капіталу, змінюються структура засобів і джерел їх формування, наявність і потреба у фінансових ресурсах і як наслідок фінансовий стан підприємства, зовнішнім проявом якого виступає платоспроможність. [6]
Фінансовий стан може бути стійким, нестійким (передкризовим) і кризовим. Здатність підприємства своєчасно проводити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі, переносити непередбачені потрясіння й підтримувати свою платоспроможність у несприятливих обставинах свідчить про його стійкий фінансовий стан, і навпаки.
Для забезпечення фінансової стійкості підприємство повинно володіти гнучкою структурою капіталу, уміти організувати його рух таким чином, щоб забезпечити постійне перевищення доходів над витратами з метою збереження платоспроможності і створення умов для самовідтворення. [18]
Фінансовий стан підприємства, його стійкість і стабільність залежать від результатів його виробничої, комерційної та фінансової діяльності. Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансове становище підприємства. І навпаки, у результаті недовиконання плану по виробництву lt; # justify gt; 1. Абсолютна фінансова стійкість показує, що запаси і витрати повністю покриваються власними оборотними коштами.
. Нормальна фінансова стійкість підприємство оптимально використовує і кредитні ресурси, поточні активи перевищують кредиторські заборгованості.
. Нестійкий стан характеризується порушенням платеже здібності: підприємство вимушено залучати додаткові джерела покриття запасів і витрат, спостерігається зниження прибутковості виробництва
2. Кризовий фінансовий стан межу банкрутства
Подібна класифікація пояснюється рівнем покриття власними коштами позикових, співвідношення власного і позикового капіталу для покриття запасів. [3]
Однак, перш ніж приймати відповідні управлінські рішення щодо забезпечення фінансової стійкості підприємства, необхідно проаналізувати співвідношення власних і позикових коштів у пасиві балансу, так як від нього значною мірою залежить процес зовнішніх запозичень. При цьому досліджуються:
. Коефіцієнт загальної заборгованості - відношення позикового капіталу до підсумку балансу.
Коб.з.=ЗК/ІБ;
. Коефіцієнт фінансового левериджу - відношення довгострокових зобов'язань до власних коштів.
Кфін.л.=Об-ва/СК;
. Коефіцієнт короткострокової заборгованості - відношення короткострокових зобов'язань до власного капіталу.
Ккр.з.=Кр.об-ва/(Дл.об-ва + Кр.об-ва)
Зазначені показники характеризують можливості підприємства покривати зобов'язання власними джерелами фінансування. Їх зростання є сигналом зниження фінансової стійкості. Нормальним вважається відношення позикового капіталу до власного на рівні не більше 0,5.Кроме того, не можна упускати з поля зору забезпеченість оборотних активів і робочого капіталу власним капіталом. Важливо також оцінити можливості підприємства покривати фінансові витрати, пов'язані із залученням позикових ресурсів, чистим прибутком від звичайної діяльності та амортизацією. Для управління станом і динамікою оборотних коштів необхідно визначитися з узагальнюючими показниками і їх нормативними значеннями. До числа таких показників, які характеризують стан і використання оборотних коштів підприємства, можна віднести:
коефіцієнт забезпеченості робочим капіталом (для досягнення фінансової стійкості він повинен бути не менше 0,1-0,2);
коефіцієнт фінансування матеріальних запасів власними оборотними засобами (він повинен становити 0,6-0,8). Цей показник характеризує необхідність залучення позикових коштів для формування запасів;
коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів (він відображає мобільну частину коштів підприємств...
