та боргові. До вкладенням з метою утворення статутного капіталу відносять акції, вклади в статутні капітали інших організацій та інвестиційні сертифікати, що підтверджують частку участі в інвестиційному фонді інших підприємств і дають право на одержання доходу. До боргових цінних паперів відносять облігації, заставні, депозитні і ощадні сертифікати, казначейські зобов'язання та векселі. [4]
Залежно від терміну, на який зроблено цінні фінансові вкладення вони поділяються на довгострокові (встановлений термін погашення яких перевищує 1 рік) і короткострокові (термін погашення яких менше року).
У цінному папері на пред'явника все засвідчені цим цінним папером права належать її фактичному власнику, тобто тій особі, яка може пред'явити дану цінний папір до виконання. Передача прав за представницькою цінному папері виробляється шляхом передачі самого цінного паперу. [5]
У іменним цінним папері все засвідчені нею права належать виключно названим на цьому цінному папері особі.
У ордерним цінним папером вказується особа, яка може здійснити засвідчені даним цінним папером права самостійно або призначити своїм розпорядженням (ордером, наказом) іншу уповноважену особу. При цьому новий власник також має право передати цю цінний папір. Перехід прав, засвідчених ордерним цінним папером, здійснюється за допомогою передавального напису - індосаменту.
Види індосаменту: бланковий (без зазначення особи, якій має бути здійснене виконання); ордерний (із зазначенням особи, якій чи за наказом якої має бути здійснене виконання); передоручений (дає индоссату як представнику власника-індосанта тільки доручення здійснити зазначене право в інтересах власника). На відміну від іменних цінних паперів індосант, тобто особа, яка здійснила передачу цінного паперу, відповідає перед індосатом, тобто особою, якій передана цінний папір, не тільки за дійсність посвідченого цінним папером права, але й за його здійснення. [6]
Цінні папери можуть випускатися в документарній (паперовій) та бездокументарній (на машинних носіях) формі.
Документарна форма - форма цінних паперів, при якій власник встановлюється на підставі пред'явлення оформленого належним чином сертифіката цінного паперу або, у разі депонування такого, на підставі запису по рахунку Депо .
Бездокументарна форма - форма цінних паперів, при якій власник встановлюється на підставі запису в системі ведення реєстру власників цінних паперів або, у разі депонування цінних паперів, на підставі запису по рахунку «Депо». [3]
. 2 Документальне оформлення обліку матеріалів фінансових вкладень
Витрати з придбання цінних паперів відображаються безпосередньо на рахунку 58 «Фінансові вкладення» (без використання рахунку 08) у момент переходу до інвестора права на цінні папери. Момент переходу до інвестора права на цінні папери встановлено ст. 28, 29 Федерального закону «Про ринок цінних паперів».
Емісійні цінні папери можуть бути представлені в документарній та бездокументарній формах.
При документарній формі власник встановлюється на підставі пред'явлення оформленого належним чином сертифіката цінного паперу або у разі депонування такого на підставі запису по рахунку депо. При бездокументарній формі власник встановлюється по запису в реєстрі власників цінних паперів або у разі депонування цінних паперів - на підставі запису по рахунку депо. Права власників на емісійні цінні папери бездокументарної форми випуску засвідчуються записами на особових рахунках у власника реєстру або у разі обліку прав на цінні папери в депозитарії - записами по рахунках депо в депозитаріях. [4]
Придбання боргових цінних паперів як виду фінансових вкладень стає все більш значущим в діловому обороті організацій. До боргових цінних паперів в першу чергу відносяться облігації та фінансові векселі.
Придбання облігацій відображається у бухгалтерському обліку аналогічно придбанню акцій. Особливості обліку облігацій пов'язані з необхідністю обліку нараховується доходу та списання різниці між номінальною вартістю і витратами на придбання облігацій. З погляду нарахування доходу облігації діляться на кілька видів:
за формою доходу - відсоткові (купонні), дисконтні (бескупонние) і дисконтно-відсоткові;
по суб'єкту (кому повинен повертатися позика і виплачуватися дохід) - іменні та на пред'явника. Сума нарахованого по облігації доходу в бухгалтерському обліку фіксується записом: Д-т 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами»; К-т 91-1 «Інші доходи» - сума нарахованого доходу. [6]
Отримання грошових коштів від емітента відображається за дебетом рахунків обліку ...