Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Державне управління захистом населення від катастроф природного та техногенного характеру

Реферат Державне управління захистом населення від катастроф природного та техногенного характеру





такі природні НС як геофізичні й геологічні, метеорологічні та гідрологічні, гідрогеологічні та морські гідрологічні небезпечні явища, а також природні пожежі. Сама наявність вищеперелічених природних явищ, на мій погляд, ще не говорить про катастрофічності і аномалії. Вважаю за необхідне при розгляді даної теми зупиниться на їх внутрішніх рисах і причини.

По-перше, це несвоєчасність. Останнім часом всюди - на сторінках друкованих видань, у теле- і радіо-ефірі, в мережі Інтернет - можна дізнатися про протилежні теоріях, висунутих вченими - глобальне потепління і похолодання. До вивчення клімату і погоди залучені колосальні наукові сили. І все одно питання остаточно не вирішене, а він важливий для розуміння сучасних змін клімату. Теорії різні, але найбільш небезпечний третій варіант - повсюдне посилення лихоманки погоди і клімату. Доречно говорити про зміну пір року і про наслідки цього. Маю на увазі, наприклад, заморозки в червні 2008 року на території деяких районів Саратовської області. Сама по собі температура 8 градусів нижче нуля не є чимось незвичайним, проте всьому свій час. У літній місяць така погода стала згубною, було завдано збитків як особистим підсобним господарствам, так і великим селянським (фермерським) господарствам. Природно, наслідком цього стало підвищення цін на продукти харчування і, відповідно, рівень життя населення. Дана ланцюжок нерозривний.

По-друге, надмірність, тривалий характер. Хоча проблема має дещо інший оборот. Надзвичайна ситуація тому й вимагає до себе стільки уваги, що вона непередбачувана. Але з якихось причин система захисту населення і територій найчастіше не розрахована на тривалу роботу. Виникають вічні російські питання: що робити? і хто винен? Найяскравішим прикладом тривалої природної аномалії останніх років, я вважаю, є літо 2010 року. Майже на всій території Росії, за винятком Західної Сибіру та півночі Уралу, встановилася небувала раніше погода. За оцінками Гідрометцентру Росії, таких температур наша країна не знала за всю історію метеоспостережень. На європейській частині країни аномальна спека протрималася з другої половини червня по першу половину серпня. Офіційні ЗМІ повідомляли про нові й нові температурні рекорди, однак від чого то інформація не завжди була достовірною. У Поволжі, наприклад, температура доходила до позначки 48 градусів, в деяких районах Саратовської області опадів не було в цей фатальний рік з травня по вересень. Люди виживали як могли, про сільськогосподарських культурах говорити навіть не доводиться. Режим надзвичайної ситуації через посуху був введений в декількох регіонах. Однак чи варто було щось рятувати, коли рятувати вже нічого? Помилилися і в прогнозах. Збиток від посухи за попередніми оцінками повинен був скласти від 30 до 50%, проте ситуація на місцях, як звичайно, виявилася іншою. Загинуло від 40 до 90% посівів зернових і посівів багаторічних трав на сіно і на зелений корм. Причиною цього був названий стійкий блокуючий антициклон незвичайної тривалості. Однак було висловлені й альтернативні версії, наприклад, про використання кліматичної зброї і версія про дегазації глибинного водню, що не знайшли наукового підтвердження. Однак, якщо в ситуації з аномальною температурою від державного управління мало що залежало, то в гасінні пожеж МНС задіяно безпосередньо.

У середині липня 2010 року, коли кількість осередків пожеж перевищувало торішній показник за аналогічний період на 2%, на нараді в МНС Росії було відзначено, що ситуація під контролем і погрози населеним пунктам немає. Однак оцінки знову виявилися помилковими. І вже через 10 днів пожежами повністю було знищено кілька сіл в Нижньогородській, Воронезькій, Волгоградській областях. Причинами були названі, звичайно, посуха, поведінка відпочиваючих. Однак повернемося до реальної ситуації: на місцях до самого критичного моменту не подаються достовірні дані про масштаб пожеж, проте ця спроба місцевої влади впоратися власними силами дорого коштувала. Внаслідок цього МНС називає цифри, далекі від реальності, в два рази більші цифри дає Федеральне агентство лісового господарства Росії, і в десятки разів більші цифри знають волонтери, які знаходилися на місці пожежі. Чому? Мабуть, наслідки пожеж незначні в порівнянні з особистою вигодою певних посадових осіб. Така вже непоправна психологія.

І звідси з'являється логічна думка про таку причину настання надзвичайних ситуацій як недбале ставлення місцевої влади до виконання своїх повноважень і байдуже - до населення. Ряд природних явищ можуть не стати аномальними і непередбачуваними, якщо про них своєчасно подумати. Наприклад, повінь. Абсолютно природне явище, яке повторюється в один і той же сезон, і, безумовно, піддається прогнозу. Однак не дивлячись на це, розлив річок завжди приносить вельми не приємні сюрпризи. «Органи виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації і органи місцевого...


Назад | сторінка 2 з 8 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Спецпереселення до Сібіру 1930-го року: чг Було воно вігіднім?
  • Реферат на тему: Історик Росії, якого не було
  • Реферат на тему: Чи потрібно було НАТО бомбити Югославію? Історія та наслідки Косівського к ...
  • Реферат на тему: Міграція робочої сили: причини, наслідки і як цього уникнути
  • Реферат на тему: Закон про захист населення та територій від НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ техногенн ...