p align="justify"> Дослідницькі ядерні реактори;
Заводи з виробництва ядерного палива;
Заводи з переробки і збагачення ядерного палива;
Заводи з обробки ядерних відходів;
Уранові рудники;
Склади радіоактивної руди;
Сховища радіоактивних відходів;
Морські судна і підводні човни з ядерними руховими установками [14];
Полігони для випробувань ядерних боєприпасів;
Радіаційно небезпечна військова техніка.
До найбільш крупних АЕС відносяться Балаковська, Белоярская, Билибинская, Курська, Смоленська, Ленінградська [11].
Види РОО наведені на рис.1.
Малюнок 1 - Види РОО [9]
.2 Історія створення і загальна характеристика Курської АЕС
Рішення про будівництво Курської АЕС було прийнято в середині 60-х років. Почалося будівництво в 1971 році. Необхідність була викликана швидко розвиваються промислово-економічним комплексом Курської магнітної аномалії (Оскольського та Михайлівського гірничо-збагачувальних комбінатів та інших промислових підприємств). Генеральний підрядник - Управління будівництва Курської АЕС.
енергоблок зданий в експлуатацію в 1976р.
енергоблок зданий в експлуатацію в 1979р.
енергоблок зданий в експлуатацію в 1983р.
енергоблок зданий в експлуатацію в 1985р. [13]
Встановлена ??електрична потужність кожного енергоблоку 1 000 МВт. В даний час будується п'ятий енергоблок третьої черги. На Курській АЕС успішно проведена реконструкція 1-го енергоблоку, пов'язана з впровадженням заходів з підвищення безпеки згідно з міжнародними та національними правилами Держатомнагляду РФ.
Курська АЕС розташована в 40 км на південний захід від м Курська на лівому березі річки Сейм. На АЕС експлуатуються чотири енергоблоки з канальними реакторами PВМК - 1000 lt; # 443 src= doc_zip2.jpg / gt;
Малюнок 2 - Зонування території [6]
При аваріях, що тягнуть за собою радіоактивне забруднення великих територій, на підставі контролю та прогнозу радіаційної обстановки встановлюється зона радіаційної аварії (ЗРА), що представляє собою територію, на якій сумарний зовнішнє і внутрішнє опромінення в одиницях ефективної дози може перевищити 5 мЗв за перший після аварії рік (у середньому по населеному пункту).
Таблиця 1 -зони зараження [15]
М Слабкого зараженіяАУмеренного зараженіяБсільного зараженіяВопасного зараженіяГчрезвичайно небезпечного зараження
Заражена місцевість на сліді викиду ділиться на 5 зон:
М - слабкого зараження - 14 мрад/год;
А - помірного зараження - 140 мрад/год;
Б - сильного зараження - 1,4 рад/год;
В - небезпечного зараження - 4,2 рад/год;
Г - надзвичайно небезпечного зараження - 14 рад/год.
Визначення зон радіоактивного зараження необхідно для планування дій працюючих на об'єкті, населення, підрозділів МНС; для планування заходів щодо захисту контингентів людей; визначення можливої ??кількості постраждалих внаслідок аварії.
Зони зараження представлені на малюнку 3.
Малюнок 3 - Зони зараження [10]
Зона А - помірного зараження, зона радіації на зовнішній межі за годину повного розпаду радіоактивних речовин 40 Р, на внутрішній межі - 400 Р. Еталонний рівень радіації через годину після вибуху на зовнішній межі зони - 8 Р/ годину. Площа цієї зони 78 - 80% від усієї території вибуху.
Зона Б - сильного зараження, доза радіації на зовнішній межі зони за годину повного розпаду радіоактивних речовин становить 400 Р, а на внутрішній - 1200 Р. Еталонний рівень радіації становить через годину після вибуху на зовнішній межі зони 80 Р/год. Площа зони 10 - 12% від площі радіоактивного сліду.
Зона В - небезпечного зараження, доза радіації на зовнішній межі зони за годину повного розпаду радіоактивних речовин становить 1200 Р, а на внутрішній - 4000 Р. Еталонний рівень радіації становить через годину після вибуху на зовнішній межі зони 240 Р/год. Площа зони 8 - 10% від площі радіоактивного сліду.
Зона Г - надзвичайно небезпечного зараження, доза радіації на зовнішній межі зони за годину повного розпаду радіоактивних речовин становить 4000 Р, а на внутрішній - 7000 Р. Еталонний рівень радіації становить через годину після вибуху на зовнішній межі зони 800 Р/год. Площа зони 10 - 12% від площі радіоактивного сліду.
. 2 Вплив іонізуючого випромінювання на організм людин...