Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Проектування цифрової підстанції зв'язку

Реферат Проектування цифрової підстанції зв'язку





подаються також керуючі та лінійні сигнали (різні зумери, виклик і т.д.), а також службові сигнали, використовувані ЦСПАЛ для самодіагностики і діагностики цифровій АЛ.

Лінійна частина мікросхеми U-інтерфейсу здійснює кодування 2B1Q, найпоширеніше в даний час для передачі цифрових потоків по мідних парах. Забезпечується також ехокомпенсація, що дозволяє одночасно вести і прийом і передачу по одній парі [11].

На виході станційного полукомплекта ЦСПАЛ сигнал від U-інтерфейсу проходить через схему узгодження з лінією, яка забезпечує подачу в лінію дистанційного живлення від джерела дистанційного живлення, захисне відключення дистанційного живлення у разі обриву або замикання АЛ, а також грозозахист.

Вся роботи станційного полукомплекта ЦСПАЛ проходить під управлінням мікропроцесора і мікропрограми. У свою чергу, мікропроцесор станційного полукомплекта обмінюється інформацією з центральним процесором модуля діагностики та управління.

Абонентський полукомплект ЦСПАЛ за своєю структурою в чому повторює станційний. Особливістю абонентського полукомплекта є необхідність реалізації в ньому абонентської сигналізації, в тому числі викличного сигналу (дзвінка) та харчування абонентських телефонних апаратів, що вимагає досить великої потужності. Всі методи кодування, використовувані в ЦСПАЛ, відповідають рекомендації ITU-T.

Для передачі сигналів по ЦАЛ використовується технологія HDSL, що забезпечує дуплексний обмін зі швидкістю передачі по АЛ 288 кбіт/с (4B + 8 + 24кбіт/с), таким чином організовується мультиплексування чотирьох каналів. Система ущільнення PCM - 4А є гнучкою і дозволяє незалежне програмування процесу кодування по кожній з АЛ.


3.2 Станційний полукомплект модуля РСМ - 4VА


На малюнку 3.2. показана структурна схема модуля РСМ - 4VА. У ній розрізняють наступні функціональні блоки: Блок живлення - що складається з схем перетворення DС/DС для генерації робочих напруг, необхідних всередині пристрою, для генерації дистанційного електроживлення HDSL.

Мікропроцесорна система - складається з мікроконтролера 80С32, ЕРRОМ 512 кбіт і SPАМ 64 кбіт. Інтерфейсна схема а/b - складається з 4-х кратного інтерфейсу СОdеr і DЕСоder (СОDЕС) ТР 3057 і відповідних вхідних - вихідних компонентів з передавачами і компонентами захисту.

Інтерфейсна схема HDSL - складається з одного одноплатого прийомопередавача 2В1Q (Вt8960) фірми Вгоокtrее і відповідних вхідних - вихідних компонентів з гібридом, передавачами і компонентами захисту, а також з Vоiсе Раir - Gain Frаmer (Вt8954) фірми Вгоокtrее, комутуючого В - канали між Соdес і HDSL - приемопередатчиком і керуючого сигналізацією в Оvеrhеаd - каналі (сигналізація FIFO). Контакт EА (контакт зовнішніх аварійних сигналів) складається з напівпровідникового реле з логікою управління для обслуговування зовнішнього аварійного контакту raquo ;.

3.2.1 Блок живлення

Функціональний блок блок живлення генерує необхідне внутрішнє напруження +5 В з напруги харчування 48/60 В. Напругу і робоча напруга контролюються постійно, і відповідні керуючі сигнали передаються на m Р. Додатково дистанційне напруга для проводу НDSL генерується за допомогою перетворювача і контролюється. Подача напруги на НDSL здійснюється з 200 В з автоматичним обмеженням струму? 59 мА.


. 2.2 Мікропроцесорна система

Для управління РСМ - 4VА використовується мікропроцесор типу 80С32 з частотою такту 11,0592 МГц. В якості програмної пам'яті служить одне зовнішнє ЕРRОМ 512 кбіт, а в якості пам'яті даних використовується одне зовнішнє SRАМ 64 кбіт.


3.2.3 Підключення до а/b інтерфейсу

Підключення до а/b- інтерфейсу здійснюється через різні напівпровідникові реле з оптичною розв'язкою. Перемикання між станом спокою (телефонна трубка встановлена) і станом розмови (телефонна трубка піднята) здійснюється через додаткове реле. Це реле перемикає мовну інформацію на видачу тарифних імпульсів/замикаючий фільтр і далі через DС-схему утримання на Соdес.

Розпізнавання виклику/тарифних імпульсів здійснюється через два оптрона. Після пропускання через 16 кГц - замикаючий фільтр (LC- фільтр) мовний сигнал надходить на електронну схему утримання постійного струму. Вона забезпечує, що дотримуються як умови постійного струму, так і симуляція повного кінцевого опору в області змінного струму на інтерфейсі а/b.

Гальванічна розв'язка здійснюється за допомогою передавача. Після подальшого пропускання через пасивний фільтр ВЧ - сигнал надходить на Соdес - блок для кодування (СОМВ01) з метою аналого-цифрового перет...


Назад | сторінка 20 з 33 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Блок управління джерелом живлення Bertan 210
  • Реферат на тему: Реле струму і напруги, проміжні реле, реле часу
  • Реферат на тему: Аналіз проходження періодичного сигналу через LC-фільтр з втратами
  • Реферат на тему: Аналіз проходження періодичного сигналу через LC-фільтр з втратами
  • Реферат на тему: Потужний імпульсний стабілізований блок живлення